Як вже було сказано попередньо, парменідівська філософія в подальшому розвитку здійснила значний вплив на Зенона Елейського. За вченням Зенона,  істину можна знайти тільки через  шлях протирічь. Притримуючись цієї позиції проводив дискусію з опонентами Парменіда. Подана Зеноном аргументація виглядала незграбно, парадоксально, а з вивченням та поглибленням її можна було віднайти суть.

Чітко видний підхід до проблеми множинності, за доказами  філософа є неможливою. Речей звісно є багато, але ще більше скільки є насправді. Насамперед Зенон має на увазі обмеженість.  В інших апоріях прослідковується рух.  Так наприклад у його «Ахіллесі та черепасі» вказується на дві речі: швидкість і повільність. Зенон здійснює припущення, при якому  бігун не може наздогнати черепаху, коли та попереду нього. Враховується година до досягнення точки, на якій спочатку була черепаха, відповідно земноводне зрушується кількома кроками і звичайно так можна продовжуватиметься до безкінечності.

Філософія Зенона Елейського

Працею Зенона «Дихотоміє»  підтверджується неможливість руху, оскільки для подолання відстані потрібне подужання  хоча б половини. Значить необхідне подолання  шляху від половини до половини. І як результат бачимо не зрушення з місця людини.  Зенонівські праці критикувалися Арістотелем, яким вказувалося на протиріччя міркувань. Піддаючи критиці апорію щодо просторового розташування, зробив наступний висновок: існування місця відносне до речей, які в ньому перебувають.

Іншими критиками стали прихильники атомізму, заперечуючи парадоксальність мислення, запевняючи Зенона в тому, що усе у світі спричинене рухом. Зенонівським апоріям присвячено низку книг давньогрецькими та сучасними дослідниками. Праці вплинули на формування таких двох наук як математика і фізика.

Пегас