ФІЛОСОФ ТА ПСЕВДОФІЛОСОФ

” Філософ”- любитель мудрості,глибинного мислення,аналітик,здатен робити висновки на основі зібраної інформації ,іноді- власного життєвого досвіду. Витягує з книг тільки “діаманти”.ВІдрізняється індивідуалізмом, максимально можливою незалежністю поглядів.

” Не філософ”- переказуючи чужих висновків. Його світогляд-скопірайтнене бачення явищ та фатів “світилами” філософії.

” Історик,біограф та соціолог у масці філософа”-Його цікавлять факти з життя філософів та інших визначних особистостей. Дати народження,національність,релігія. Що вони їли, з ким спали. Висновки ВВЕЛИКИХ МИСЛИТЕЛІВ даному стереотипу абсолютно не зрозумілі та навіть не цікаві.Своєю заслугою вважає накопичення в пам яті дат,імен,класифікацій.” Критик та аналітик філософів,як філософ”- хороший оцет,але ні в якому разі не вино.

Власних висновків-нуль,свободи польоту фантазії-нуль. Задача зводиться до-” Я вважаю,що він мав на увазі те, або це….

” Словоблуди”,що косять під ФІЛОСОФІВ. Хто не пам’ятає семантики,пригадаємо разом. Отже,-“СЛОВО”-це символ, узагальнення, абстракція,яка покликана давати інформацію,уявлення про предмет-явище,яке було прийняте власними органами чуття, а згодом передача власних розумових висновків,свого досвіду. Символ ( слово) дає лише часткову інформацію про явище. І його здатен зрозуміти тільки індивід,який має ті самі органи чуття. Коли показуєш дитині на небо і кажеш при цьому-” Небо голубе”. Око дитини побачить даний колір, і дитина цей колір прив’яже до слова “голубе”. Символ закарбується в пам’яті.

Але… Якщо початкова абстракція(термін) була помилковою,всі інші узагальнення( терміни на основі попередніх термінів) – носіння води у ситі. Плачевно-коли певні терміни абсолютно не стосуються буття,як такого,не торкаються його глибин.

Саме визначенням доцільності та значимості цілої купи непотрібних та беззмістовних термінів займаються філософи-словоблуди:

1.Становлення соціуму української народності.

2.Мультикультуралізм.

3.Неопатримоніальність у соціальному процесі.

4.Християнська теодицея.

5.Еклезіологічні рефлекції.

І всюди в цих працях дати , класифікація,систематизація,нуль думок,абсолютний нуль!Це як історія. Купа  подій, більше НІЧОГО.

Хто не вірить,хай гляне на дисертації. Зрозуміло,що це просто заробляння пагонів в бюрократичній системі-матері тупості та блюзнірства. А поставити під питання взагалі доцільність  опису явищ,або абстракцій  ХРИСТИЯНСТВА(релігія для простаків й прострачок), СОЦІУМУ (матюк,який виник з повітря),ДЕРЖАВИ(клітки для “громадянина”,та власниці цього “громадянина”),МУЛЬТИКУЛЬТУРИ( шаблонів поведінки різношерстої худоби)НАЦІОНАЛЬНОСТІ ,МОРАЛІ та ЕТИКИ(дресирування , приручення , привласнення та використання в своїх цілях диких тварин),ЗАКОННОСТІ (спосіб  управління еліти плебсом,виконання закону забезпечується застосуванням насильства),СПРАВЕДЛИВОСТІ(Он з тим мужиком поступіть справедливо, а мене простіть та відпустіть) ,- не вистачає глибини та сміливості?Відкрити клітку,- замість рук-лапи.

Філософ-це дар, а не професія.

Так само ,як художник,композитор,режисер,поет,письменник. І недопустимо підносити до його рангу історика або теолога.

Послухайте  Хайяма-просто і глибоко. Почитайте Шопенгауера – життєво необхідна інформація-як вода та повітря. Глибоченні висновки. Прочитайте від А до Я  книгу МАКСА ШТІРНЕРА “Я і моя власність”- розрив усіх шаблонів. Та навіть Джек Лондон, затятий  матеріаліст – на три голови вище!

Потім стане зовсім легко відділити непотріб від золота.

Висновки робіть самі.

Ігор Хабурський