Видатний науковець епохи Відродження, якого назвали «князь гуманістів».

Народився восени 1466 року у провінційному місті Роттердам  (звідси й отримав своє прізвище).  Спочатку називався Герхардом Герхардсом, а вже пізніше матиме інше ім’я. Залишився сиротою з раннього дитинства, був незаконно народженим, що не давало можливості розвитку власної суспільної кар’єри.

Еразм Роттердамський

Юнак не довго думаючи відправляється в монастир. Кілька років перебування в монастирі пішли юнакові на користь. У монастирському житті почував себе  вільною людиною, оскільки мав час для читання класичних авторів у латино і грекомовному варіанті. Вдосконалювався в латинській та грецькій мовах.  Увага молодого ченця була прикутою зі сторони інших, вирізнявся він пізнаннями, блискучим розумом, оволодів мистецтвом латинського слова, зустрівши дуже впливових меценатів.

Звичайно Еразм міг залишити монастир заради них, створити простір для своїх потягів до гуманістики, відвідати головні гуманістичні центри. Із Камбре потрапляє до Парижу.  В Парижі пише і видає найбільший  твір, який назвав «Adagio» (мав вигляд збірника висловлювань та анекдотів античних письменників).  Книга стала відомою в колах всього європейського гуманізму. Подорожуючи в Англію налагоджує тісні дружні взаємовідносини з Томасом Мором (автор твору «Утопія»). У 1449 році  після приїзду з Англії веде інший спосіб життя, спочатку в Парижі, потім в Орлеані, на кінець – Роттердамі. Нова подорож в Англію 1505 – 1506 років дала можливість Еразму відвідати  Італію, куди поривався всією душею.

Закінчив Тиринський університет,  отримавши диплом зі званням почесний доктор богослов’я.  Папою був наданий дозвіл проводити спосіб життя і мати одяг, згідно традиційних звичаїв тієї чи іншої країни, де Роттердамський жив. Чергова поїздка привела Еразма до написання сатири «Похвала дурниці». Два університети запропонували йому посаду професора. Між Оксфордським і Кембриджським університетом, перевагу дав другому.  В Кембриджі проходила викладацька діяльність грецької мови одного із її знавців, читання богословських курсів: Новий Завіт, праці отців Церкви. З 1513 року – в Німеччині, з якої в Англію повернувся 1515 року. Назавжди залишається на континенті. Шукає надійного мецената в особі іспанського короля Карла І, пізніше Карла V з династії Габсбургів, короля Священної Римської імперії.

Карлом V був призначений у чині королівського радника, і таким чином філософ зумів забезпечити  собі становище, звільнившись від матеріальної опіки, надати перевагу науковим заняттям. Нове призначення відкрило прямий шлях подорожей з Брюселя в Антверпен, Фрейбург, а зрештою – Базель. Остаточно знаходить себе в Базелі. Невдовзі на початку літа 1536 року помирає, лишивши за собою свою філософську спадщину.

Пегас