Дикеарх є одним із відомих у античний період філософів – перипатетиків, науковців.Він народився близько 365 року до нашої ери на острові Сицилія (Італія), в родині дрібного торговця. Виховання сина за звичай покладалося на матір, тоді як чоловік змушений був подбати про прогодування родини. Отримані від батьківського заробітку кошти раціонально розподілялися на життєві потреби. Дикеарх був дуже допитливою дитиною, цікавився природою, навколишнім світом, був проникнутий релігійним життям.
Почав зацікавлюватися процесом усіх речей у світі, дізнався про академію Аристотеля у місті Афіни. Навчався у Афінах деякий час, зустрівся з Аристотелем і Теофрастом. А тому зустріч з такими видатними на той час людьми поступово почала змінювати і саме життя Дикеарха. Майбутній філософ швидко засвоїв науку Аристотеля і його учня Теофраста, став послідовником його вчення.
Відомо також, що Дикеарх провів останні роки свого життя у спартанському містечку Пелопоннес. На жаль, збереглося мало свідчень про таку видатну постать на тлі усієї античної філософії, якою був Дикеарх. Мислитель швидше відносив себе до тієї групи учнів, які віддавали б перевагу дослідженню приватних проблем розвитку філософської доктрини Арістотеля. А його інтереси знаходилися саме в площині дослідження таких наукових дисциплін як психологія, історія культури, філологія (любов до слова), політична теорія, географія.
Дикеарх пише низку праць, присвячених різним проблемам: душі, релігійності, історичної культури Греції, значущості видатних особистостей в античній історії. Так, наприклад, у праці під назвою «Про душу» автор зазначає, що людська душа одночасно помирає з тілом. Тому згідно його позиції, духа – це гармонія чотирьох тілесних якостей: холоду, вогню, вологи, сухоти. У другій своїй праці «Спуск до святилища Трифонія» Дикеарх заперечує мантичні форми (гадання по божественній волі), притримується віщих пророчих натхнених снів. Дикеарх говорив, що людині про майбутнє краще не знати, ніж знати про нього.
У третій праці він робить життєвий опис видатних особистостей, таких як Піфагор, Сократ, Платон і багато інших. У ній, автор висловив надання переваги образу діяльного життя по відношенню до ідеалу споглядального життя, якого дотримувався Аристотель.
У інших творах, зокрема «Житті Греції», філософ бере до уваги основні теми, які торкаються історичної культури Стародавньої Греції, а саме: спосіб життя греків, харчування, суспільний античний устрій, культурна новітність, літературна спадщина, музика та танці.
У творі під назвою «Про загибель людей», автором робиться висновок, що від однієї тільки війни загинуло більше людей, ніж від якоїсь іншої біди. У творі на політичну тему «Тріполітія», Дикеарх входить у полеміку з Платоном щодо питання державного устрою, пропонуючи за еталон державу Спарту, в якій існує змішаний устрій: монархія, демократія та аристократія.
У географічній праці «Обхід Землі», Дикеарх намагається доказати що, земля має колоподібну форму, робить опис результатів свого дослідження по вимірюванню висот грецьких гір. Він визначив висоту однієї з гір – Пеліон, за допомогою тисяча двісті п’ятдесяти кроків.
Насправді, всі дослідження Дикеарха є величезним внеском у розвиток сучасної науки, культури, зокрема виділених у ній таких дисциплін: історії, політології, географії. Праці Дікеарха мають важливе значення у культурно – історичному, суспільному, релігійному розвитку Греції.
За свідченнями стародавніх мислителів, у творах вирізнявся чіткий опис Дікеарха та багатий словниковий запас, а також діалог. Філософ Дикеарх зробив сильний вплив на подальших мислителів цієї доби: Ерастофеан, Полібія, Плутарха, Цицерона і інших. До нашого часу залишилися лише фрагменти його філософської спадщини.
Варто зазначити, що Дикеарх заперечував безсмертність людської душі, а отже був природженим матеріалістом на той час.
Дикеарх помер після 300 року до нашої ери, тіло його було поховано у місті Месині.
Богдан Стрикалюк
