[На фото, приклад консервативного руху із традиційним для них синім кольором знамен]

«Я втратив будь-яку надію щодо майбутнього нашої країни,

якщо нинішня молодь візьме в свої руки кермо влади,

бо ця молодь нестерпна, нестримана, просто жахлива.»

Почувши дану цитату, може скластися враження, що вона належить нашому сучаснику, можливо поколінню наших дідів чи батьків. Одначе, ця фраза ймовірно належить давньогрецькому поету Гесіоду, що жив близько 720 до н.е. Так, що сміливо можна стверджувати, що невдоволення, як молодим поколінням, так і новими змінами у суспільстві, здавен-давен присутнє людству.

З однієї сторони маємо – звернення до певної традиції, а це означає опора на ідеї та методики, які мають столітню, якщо не тисячолітню історію. З іншого боку – звернення до віку, що відноситься до авторитета людей, що на декілька десятиліть більше прожили. Коротко і популярно роглянемо на данні аргументи за допомогою логіки, когнітивістики та психології. А накінець, поверхнево поглянемо, як данні аргументи відображаються в соціумі, політиці та культурі.

І. Аргумент до традиції

Один із найбільш… традиційних академічних аргументів. Може бути і правильним, одначе зазвичай є хибним.

Схема: дія Х виконувалася завжди. Відповідно, дія Х – правильна.

Друга назва: апеляція до традиції.

Латинська назва: argumentum ad antiquitatem (аргумент до поширеності).

Група аргументів: констектуальна аргументація. Дана аргументація ефективна лише у певних групах людей (аудиторіях). Наприклад, звернення до християнської традиції відносно ефективне у християнських спільнотах, але немає сенсу поза ними. Крім апеляції до традиції, сюди відносять також аргумент до інтуїції, до віри, до авторитету, до смаку.

Силогізм:

  1. позиція Х – традиційна; (менший засновок)
  2. традиційна – значить перевірена; (більший засновок)
  3. позиція Х – правильна. (висновок)

Логічна хиба: традиція може просто бути заснована на помилковій ідеї, і тому стара дурниця залишається дурницею. Традиція може більш-менш відповідати колишнім умовам, але вже не співідноситися із сучасністю.

Доречне зауваження: так само, як будь-яка традиційна ідея не є автоматично правильною, так само це не означає її автоматичну неправильність.

Практичне зауваження: даний аргумент може бути виправданим, якщо ціна нововедення буде меншою, чим втрати від традиційного способу. Також, можна поступитися певній традиції, як-то носіння релігіїного одягу, але варто ставити права людей вище «священних» традицій. Традиції, які виправдали себе протягом тривалого часу, можна зберегти, але при цьому не забувати про певну їх модифікацію. Традиції, можуть об’єднувати людей, але звісно якщо це не протиправно.

Аргумент-антонім: аргумент до новизни (лат. argumentum ad novitatem). Можна описати, як «чим новіше, тим ближще до істини».

Когнітивне упередження:

–  ефект неоднозначності – схильність людей вибирати рішення, для якого ймовірність позитивного результату відома. В протилежність, люди стараються уникати рішень, де така ймовірність невідома. Таким чином традиція може сприйматися, як рішення із відомим результатом. Описаний у експерименті Елсберга (читати нижще);

– частково, прикрашання минулого – тенденція описувати минулі події, більш позитивно, чим вони сприймалися в той момент, коли насправді відбувалися. Стосується лише, якщо певна традиційність була у першій частині життя людини, що стверджує певну традицію.

Евристичне правило: можливо, уникати варіантів в яких відсутня інформація. Евристичне правило не гарантує цілковиту правильність при пошукові рішення, але цілком ймовірне та доречне на практиці. Пов’язане із ефектом неоднозначності.

Психологія:

– неофобія – страх перед чимось новим, невідомим та незнайомим. Може, зустрічатися в професійній діяльності, де проявляється, як консерватизм, та страх перед новими віяннями. Нові зміни у суспільному житті можуть сприйматися із страхом, що стане гірше;

– частково, хроноцентризм – впевненість в тому, що певна епоха історії перевершує всі попередні та/або наступні епохи. Частково, якщо стосується певної традиційної/консервативної попередньої епохи. Якщо ця епоха була інноваційною чи революційною, тоді ні;

– можливо, експеримент Елсберга. Американський військовий аналітик – Даніель Елсберг – відкрив даний ефект у 1961 році. В експерименті присутні два кошика, де разом є сотня червоних і чорних кульок. В першій корзині відоме співвідношення (для піддослідних) кульок: 50/50. В другій корзині – невідомо. Із кожної урни випадково дістається кулька, і піддослідний має вгадати колір. В разі вгадування – грошова винагорода, тоді, як в противному випадку – нічого. В резльтаті, люди схилялися вибирати перший варіант. Можливо, традиція сприймається краще, як і перший кошик із відомим співвідношенням.

Соціум та політика:

– традиціоналізм – орієнтація індивідуального, групового чи суспільного мислення на минуле, яка зазвичай протиставляється сучасним цінностям. Він зазвичай має сильну емоційну складову та схильний до міфологізації «старих добрих часів». Виступає проти: рівності, ідей соціальної дії, всезагального виборчого права, народного сувернітету, прогресу та здобутків епохи Просвітництва. Стверджує: релігійну освяченість влади, сильну владу (державництво), мілітаризм чи навіть абсолютизм;

– консерватизм – ідейна течія, яка наполягає на поступовій зміні суспільства, але з урахуванням колективних цінностей та традицій, які виправдали та зарекомендували себе протягом великого часу. Пропонує збереження старих моральних ціностей та підозріле відношення до радикальних змін у суспільстві. Консерватизм пропонує реформи, де змінюється один фактор суспільства, напротивагу зміні всій системі. Він не відмовляється від свободи індивідуума, але ідея рівності вважається нереальною та шкідливою. Має різноманітні форми.

Не треба забувати і про пропаганду сімейних цінностей, як окремими групами, так і державою.

Маніпуляція: товари та послуги «по традиції» пропонуються, як явно кращі, ніж новітні. А тому і дорожщі. При цьому ігноруються можливі нюанси: «традиційність» може бути лише рекламою; традиційний спосіб може бути за допомогою новітніх технологій, що вже суперечливо; традиційність не означає автоматично якість. Одначе, такі товари чи послуги потребують куди більше затрат, і тому певна вища ціна є економічно виправданою.

Також, варто згадати і «народну» чи не-академічну медицину, які часто люблять апелювати до «мудрості віків».

Релігія: традиційні вірування. У таких релігіях віра у важливість традиції є аксіомою.  Впершу чергу, це стосується авторитету священого писання, і меншій мірі – ритуалів. Відповідно до степеня традиційності релігія може бути: ортодоксальною (без змін), консервативною (поступові зміни) чи ліберальною (радикальний перегляд). Найбільш традиціоналістичними можна вважати іудеїв-ультраортодоксів, аміші та старообрядців, а особливо анімістів нецивілозованих племен.

Варто зазначити, що аргументом до традиції користуються і неоязичники, попри те, що вони і самі є осучасненим видом.

Прислів’я та приказки:

– стверджують традиційні цінності: міцна сім’я – міцна держава; шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько; шануй батька та Бога – буде всюди тобі дорога; міцна сім’я – горе плаче; сім’я міцна ладом; без сім’ї і свого роду – немає нації, народу.

Цитата: «Розум у окремої людини обмежений, тому індивіду краще користуватися накопиченим протягом віків загальним банком та капіталом народів» (Едмунд Берк).

Сленг/меми:

– «куди котиться світ?» – загальне чи тотальне незадоволення сучасним станом, при ігноруванні плюсів сучасності чи мінусів давнини. (Якщо дивитися по науково-технічному питанні, то світ стає кращим, але якщо поглянути на демографію чи екологію, тоді ні);

– «раніше було краще» (рос. раньше било лучше) – незадоволення чимось конкретним (наприклад, суспільним рухом чи напрямом мистецтва) на сучасному етапі, що супроводжується ідеалізацією його початкового стану. Звісно, з часом багато соціальних та культурних речей «видихується», але не варто забувати, що і появляється щось нове і якісне, та і є періоди спаду-підйому;

– «вже не той» (рос. уже не тот). Другий варіант, рос. «уже не торт». Значення подібне до попреднього, але більш із гумором чи, навіть, іронією;

– «олдскул» (англ. old school – стара школа) – класика, традиція, старовина. Зазвичай, використовується нейтрально, рідше – позитивно;

– «олдуха» (англ. old – старе) – те, що старе, або застаріле. Використовується, як і попередній сленг.

ІІ. Аргумент до віку

Даний аргумент не є академічним аргументом. Зазвичай, не є правильним, а просто виступає образою.

Схема: певна особа стверджує, що Х – правильно, бо дана особа прожила вік. Відповідно, Х – правда.

Суміжні аргументи:

– апеляція до особистості (лат. ad hominem). Безпосередня атака особистості опонента, замість розбору його думок: «ти такий-сякий, а значить і твоя думка – дурня». У випадку із аргументом до віку є атакою на особу молодшого віку;

– можливо, апеляція до впевненості. Полягає в позиціюванні себе, як джерела істинного знання: «я знаю, що говорю правильно». Можливо, старша людина апелює до своє впевненості, яку підкріплює своїм віком.

Силогізм:

  1. старша особа, стверджує, що У – правда; (менший засновок)
  2. люди у віці – більш правіші; (більший засновок)
  3. твердження У – правильне. (висновок)

Логічна хиба: вік не завжди означає досвід, тим більше якісний досвід. Старі знання чи вміння мають сенс в старих умовах, але можуть не мати доцільність у нових зміненних обставинах. Дурниця сказана старшою людиною не перестає бути дурницею. Інколи, більш молодша людина може бути більш обізнана чи вміла у конкретному питанні, чим старша. Не треба забувати, що старші люди більш схильні до заперечення чогось нового, не в залежності від якості нововедення.

Доречне зауваження: в конкретних ситуаціях необхідний досвід, а щоб його здобути, то варто потратити на його здобуття та вдосконалення роки чи навіть десятиліття.

Когнітивне упередження: моживо, егоцентричне спотворення – тенденція надто сильно опиратися на власне сприйняття та/або мають більш високу думку про себе, ніж це є насправді. Пов’язане із аргументом до впевненості.

Психологія:

– дорослий центризм, або едалтоцентризм (англ. adultcentrism) – це перебільшений егоцентризм дорослих, який містить переконання, що дорослий по своїй суті кращий, ніж діти чи підлітки;

– дорослість, або едалтизм (англ. adultism) – упереджене та систематичне дискримінаційне ставлення до молодих людей. Причиною образливості такого ставлення є страх людей перед деякими емоціями: данні слова можуть нагадати про минуле, коли людина була беззахисною та залежною.

Соціум: адултократія (англ. adultocracy). Можливий український аналог – «дорословладя». Визначається, як соціальна норма, яка, означивши «зрілість» та «незрілість», ставить дорослих вище молоді, як практично, так і теоретично.

Політика: герентократія – форма недемократичного правління, коли правлячі лідери значно старші основної частини своїх підлеглих. Особливо проявляється при диктатурах.

Маніпуляція: може бути просто останім «аргументом», що би показати свою правоту чи просто образити молодшу особу. В наданні релігійних чи окультно-містичних послуг послуги «старців» є більш цінними.

Прислів’я і приказки:

– пов’язують вік із досвідом: не вчить яйце курку; не лізь поперед батька в пекло; старий кінь борозни не зіпсує; слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш; шукай правди у старих, а сили у молодих; молодь багата мудрістю батьків;

– вказують, що вік – не дорівнює мудрості: під носом зійшло, а в голові непосіяно; під носом косовиця, а на розум не орано; шовкова борідка, а розуму рідко; честь не вусам і бороді, а розуму в голові; хто сивий – не мудрий, лиш старий; не питай старого, а питай бувалого.

Цитата: «… і дурна трава швидко росте; можливо стати великим, залишаючись дурним» (Жан-Поль Сартр).

Сленг/меми: «олдфаг» (англ. old faggot – старий гомик) має декілька значень і може також віднестися до аргумента до традиції.

– консервативна, частіше всього похилого віку, людина, яка негативно сприймає будь-які зміни, прихильник старих традицій. Використовується негативно і саркастично;

– ветеран, досвідчений, багатознаючий. Нейтрально, рідше позитивно;

– любитель чогось застарілого, не модного, або просто колишнього. Гумористично, рідше нейтрально.

P/S: Стаття не претендує на об’єктивність чи усесторонній огляд даної теми. Матеріал зібраний потроху із різних джерел та містить особисті думки.

ДМИТРУК АНДРІЙ

Джерела

Пословица не мимо молвиться. Русские пословицы и поговорки с украинскими соотвестсвиями. Составитель Н. Беленькова. Киев: «Днепр» – 1969.

http://nadbuhom.pl: Українські народні прислів’я та приказки. Частина V. Вік людини (ст. 21) [Автор: Микола Рощенко];

https://prashhur.com: 103 вислови, прислів’я і приказки про Рід, сім’ю, родину;

https://ru.rationalwiki.org: Логическая ошибка; Апелляция к традиции;

https://www.e-reading.club: Контекстуальная аргументация;

https://en.wikipedia.org: Ageism; Adultcentrism; Adultism;

https://spiritual_culture.academic.ru: Неофобия;

https://ru.wikipedia.org: Список когнитивных искажений; Эгоцентрическое искажение; Дискриминация по возрасту; Эффект неоднозначности;

https://dic.academic.ru: Традиционализм; Консерватизм;

http://lurkmore.to: Апелляция к возрасту; Куда катится мир;

https://teenslang.su: Олдфаг; Олдскул; Олдуха;

https://informator.news: Рух “Традиція і порядок” викрив шахрая, який знищує українські дороги [Фото].