Базисом чуттєвого пізнання  людини є  діяльність  сенсуалістичних органів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку.  А раціональне  пізнання  базується  на  вироблені абстрактних понять, теорій з допомогою  людського мислення. Реальним процесом пізнання  можна  вважати єдність чуттєвих та раціональних форм.  Виділяють чуттєву і раціональну форму пізнання.

До форм чуттєвого пізнання відносять  відчуття, сприйняття, уяву.  Відчуття – це відображення  об’єкту з його окремими сторонами та властивостями. У пізнавальному процесі цей пункт є висхідним, являючи    безпосередній  зв’язок  людини із зовнішнім світом. Сприйняття є вищою формою пізнавального процесу,  являє в цілому відображення  самого предмету.

Уява –  найвища  форма  в пізнавальному процесі,  вона характерна тим, що дає можливість  відтворити  предмети, які були сприйняті раніше. Завдяки раціональній  формі  пізнання  суб’єкт здійснює проникнення в сутність предметів та явищ.  У раціональному пізнанні  розглядаються  наступні форми: поняття, судження, умовивід.

Поняття є визначеною думкою,  із зафіксованими у ній  загальними  та істотними властивостями об’єкту (наукові категорії). Судження – визначена думка  із запереченням або ствердженням.  Умовивід –  виведення з двох суджень нове.  Розрізняють два умовиводи: індукцію та дедукцію.  Індукцією  називається  рух думки від  часткового  висловлювання до загального, а дедукцією – від загального до часткового висловлювання.

Існувала дилема класичної теорії пізнання між емпіризмом та раціоналізмом як  однієї із основних визначених форм пізнання. Емпіризм  зокрема  базувався  на тому, що  чуттєве  пізнання є головним та визначальним  в  засвоєнні світу наукою. Джон Локк стверджував  те,  що в інтелекті немає нічого, що було раніше в почуттях.  Тому інтелект в трактуванні виступає  почуттям,  яке нічого нового не вносить, синтезуючи звичайні чуттєві враження.  Раціоналізм має за основу абсолютизацію  логічного пізнання. З позиції раціоналізму  почуття  є невиразними та оманливими, тільки  раціональне пізнання  приводить до істини, а реальне співвідношення чуттєвого та логічного  характерне їхнім органічним взаємозв’язком.

Вадим Підосичний