Останній носій знання джайнів, останній святий ачар’я в нерозділеній джайнській сангхе – все це Бхадрабаху. Його називають другою святою особою ​​в джайнізмі після Джини Махавіра. Він належить до числа восьми патріархів джайнізму.

Жив в III-II ст. до нашої ери. Він був наставником засновника імперії Маур’їв – Чандрагупти Мауро (правителя найбільшої в той час імперії в Північно-Східній Індії).

Народився Бхадрабаху в сім’ї брахманів, це і стало вирішальним фактором посвячення хлопця духовного життя. У віці 7 років він потрапив на навчання до ченця-Джейн Говардхану Махамуні. Основи джайнізму і основні практики цієї релігії хлопець дізнався в цей період свого життя.

Бхадрабаху був містиком і часто передбачав події завдяки снам, або символам, які з’являлися в його житті. Одного разу до нього звернувся Чандрагупта Мауро з проханням трактувати його сни. Вони були пов’язані з важким становищем, в якому опинилася держава – голод і посуха. І Бхадрабаху на основі символів сну розшифрував долю імперії.

Тоді для того, щоб зберегти джайнізм, Бхадрабаху разом зі своїми численними учнями перейшов жити до Південної Індії. Через 12 років вони повернулися назад в Північну Індію. І тоді проявилася істотна різниця між джайнами, які залишилися тут і тими, які мігрували з поверненням. Прихильники Бхадрабаху дотримувалися аскетичних норм життя і часто практикували обітницю відмови від їжі. Аскетичність виявлялася і в одязі – їм ніколи не дозволялося носити одяг білого одягу.

Згодом Бхадрабаху, прийнявши обряд Саллекхана, помер.

Бхадрабаху вважався великим тлумачем текстів, які стали вважатися канонічними. Йому приписується коментар до них під назвою Нір’юкта (пояснення) – тлумачення щонайменше 10 канонічних текстів

Іван Гудзенко