Шопенгауер народився взимку 1788 року у польському містечку Гданськ, в самостійний родині купців. Його батько Генріх Флоріс був депресивною, відрізнявся своєю добротою, відкритістю у судженнях, будучи чесною людиною – комерсантом. Його матір була творчою натурою, дочкою сенатора Трозінера, захоплювалася літературною творчістю та мистецтвом, нею було зібрано понад двадцять чотири томи творів цього жанру. Син Шопенгауерів так і не тримав належної освіти. Батько бажав, щоб його син отримав таку ж саму професію, тому у девятирічному віці відправляє Артура на навчання до Гавру. Він жив два роки у друга — батькового приятеля.
Артур навчався у приватній школі міста Гамбург, деякий час подорожував по Європі з метою накопичення відповідних знань. У 1805 р. — навчався торговій справі у великій гамбурзькій фірмі, до якої не виявляв жодного інтересу. Майбутнього філософа засмутила раптова смерть батька до якого від відчував любов і подяку за дароване йому щастя незалежності та забезпеченості. У 1809 р. — Шопенгауер поступає в Гетінгенський медичний університет. Будучи студентом вищого навчального закладу, крім медицини освоює філософію. Студіює античну і німецьку філософію, вивчаючи Платона та Канта.
У 1811 р. — у Берлінському університеті слухає лекції професора Вольфа з наступних дисциплін: латинського та грецької літератури, а також Шлеєрмахера – з історії філософії та Фіхте з курсу «філософія». У 1813 р. — захищає в Єнському університеті докторську дисертацію на тему: « Про чотириякий закон достатньої підстави ». У1814 р. – розірвавши зв’язки з матірю через її холодне ставлення до хворого батька, Артур переїздить до Дрездена, в якому пише філософський трактат «Про зір та колір» У1819 р. – у тридцятирічному віці закінчує працю під назвою «Світ як воля і уява», проте успіху книга Шопенгауери не принесла, а тому велику частину тиражу змушені були здати на макулатуру. Він прийшов до глибокого розчарування.
У 1820 р. — займає призначену йому посаду у Берлінському університеті. Проте викладацька діяльність Шопенгауера закінчилася провалом через ворожнечу з Гегелем. Так як лекції були призначені ним та ту ж саму годину, що і в Гегеля, в результаті суперництва за їх проведення, Артур Шопенгауер залишився в аудиторії без студентів. У викладацькій діяльності терпить поразки, його лекцій вже ніхто не сприймає.
З 1831 р. – переїздить до міста Франкфурт – на – Майні, де він провів останні роки свого життя. Перший успіх чекав Шопенгауера у 1839 році, коли він отримав премію від рук представників Королівського норвезького наукового товариства за одну із його праць: «Про свободу людської волі». У 1851 р. – праці Шопенгауера стають відомими на увесь світ. Один із своїх оперних циклів було присвячено Шопенгауеру німецьким композитором Вагнером , який тісно переплітався з його філософськими думками . Набувають популярності так звані праці «Афоризми життєвої мудрості». У 1851 р. — праця під назвою «Парерга та параліпомена» принесла світову славу для німецького філософа. Помер філософ восени 1860 року і похований у Франкфурті – на – Майні.
Богдан Стрикалюк
