Висадка в Абукірі та роль Ральфа Аберкромбі
Ключовою фігурою британської кампанії став Ральф Аберкромбі — досвідчений генерал, якому доручили командування експедиційним корпусом. У березні 1801 року близько 18 тисяч британських солдатів висадилися в районі Абукіра. Це була складна десантна операція, що вимагала чіткої координації між флотом і сухопутними силами. Водночас союзна Османська імперія направила до Єгипту приблизно 25 тисяч військових, а також значні підкріплення, включно з індійськими сипаями, які прибули через Червоне море. Така багатонаціональна коаліція створила чисельну та стратегічну перевагу над французами.
Попри складні умови, британці змогли закріпитися на узбережжі та розпочати наступ углиб країни. Саме ця операція стала переломним моментом кампанії.
Капітуляція французьких гарнізонів
Французькі сили, залишені в Єгипті після від’їзду Наполеона у 1799 році, перебували у складному становищі. Вони були відрізані від Франції, виснажені постійними боями та позбавлені стабільного постачання. 28 червня 1801 року французький гарнізон у Каїр чисельністю близько 13 тисяч осіб змушений був капітулювати. Це стало серйозним ударом по французькій присутності в регіоні. Остаточний крах настав 30 серпня, коли ще близько 5 тисяч солдатів здалися в Александрії. Ці події означали повне завершення французької експедиції в Єгипті та повернення регіону під контроль Османської імперії, хоча й за вирішальної підтримки британців.
Морська війна та невдача біля Булоні
Паралельно з подіями в Єгипті британський флот намагався нейтралізувати загрозу французького вторгнення на Британські острови. У серпні 1801 року адмірал Гораціо Нельсон здійснив атаку на французьку флотилію в Булоні. Однак ця операція, що тривала 15–16 серпня, завершилася невдачею. Попри цей локальний провал, загальна стратегічна ситуація залишалася на користь Британії. Контроль над морями дозволив їй не лише стримати французьські амбіції в Європі, а й забезпечити успіх у віддалених театрах бойових дій, таких як Єгипет.
Іван Гудзенко










