Арбаїн або сорок днів також є звичайною тривалістю жалоби після смерті члена сім’ї або коханої людини в багатьох мусульманських традиціях. Арбаїн є одним з найбільших щорічних паломництв у світі, під час якого до 45 мільйонів людей відправляються до міста Кербела в Іраку.
Згідно з традицією, паломництво Арбаїн відзначається з 61 року від хіджри за ісламським календарем (10 жовтня 680 року) після битви при Кербелі. Згідно з традицією, перше таке зібрання відбулося, коли Джабір ібн Абд Аллах, сахаб і перший паломник Арбаїну, здійснив паломництво до місця поховання Хусейна. Його супроводжував Атійя ібн Саад через його слабкість і ймовірну сліпоту. Згідно з традицією, його візит збігся з візитом уцілілих членів сім’ї пророка Мухаммеда та сина і спадкоємця Хусейна, імама Алі ібн Хусейна Зейна аль-Абідіна.
Зейн аль-Абідін пережив битву при Кербелі і вів відокремлене життя в глибокій скорботі. Він жив під тиском і суворим наглядом, встановленим халіфатом Омейядів.
Згідно з легендою, протягом двадцяти років, коли перед ним ставили воду, він плакав. Одного разу слуга сказав йому: «О сину Посланника Аллаха! Чи не пора твоїй печалі закінчитися? Він відповів: «Горе тобі! У пророка Якова було дванадцять синів, і Аллах змусив одного з них зникнути. Його очі побіліли від постійного плачу, голова посіріла від смутку, а спина зігнулася в мороці, хоча його син був живий на цьому світі. Але я спостерігав, як мого батька, мого брата, мого дядька та сімнадцять членів моєї родини вбивали навколо мене. Як скінчиться моє горе?
Проведення Арбаїну було заборонено у Іраку в деякі періоди, останній з яких був, коли Саддам Хусейн президентом Іраку. Протягом майже 30 років під час режиму Саддама в Іраку було заборонено публічно відзначати Арбаїн. Після вторгнення США в Ірак у 2003 році святкування Арбаїну відновилося.
Іван Гудзенко
