КараїмствоРелігія

Пампулов Самуїл Мойсейович

Народився  у 1831 році в Миколаєві. Походив із дворянства. Батько Мойсей Аронович у 1847 році переїжджає разом з сім’єю в місто Євпаторія. Тут пройшло усе дитинство Самуїла Мойсейовича.

Освіта

В Євпаторії навчався у повітовому, потім – караїмському училищі, які пізніше закінчив. Вирізнявся такими притаманними рисами  енергійності, рухливості, сильної волі.

Пампулов Самуїл Мойсейович

Кар’єрний ріст Пампулова

Виконував обов’язки медичного брата при хірургу Миколі Пирогову під час військових дій в Севастополі. З 1857 по 1860 роки його кандидатуру обирають на міського голову, а з 1860 по 1866 – бургомістром, а вже з 1867 по 1879 —  міським головою міста Євпаторія. Існувало правило щодо каденції міського голови – три роки і не більше, але з врахуванням  прохання  місцевих мешканців – християн, Пампулова обирають перший, другий і третій раз на цю важливу посаду. Пампулов зарекомендував себе як міський голова так і гахам, зробивши немислиме: Євпаторію після руйнації та розорення не можна було пізнати, завдяки йому вона стала культурним і торговим центром з підняттям економіки.

Громадянсько-політичне життя

У 1864 році Пампулов веде активну боротьбу за голод, поширений по південній частині Росії. Увагу на борця за справедливу гуманність  звернув російський  імператор Олександр ІІ. Його суспільно-корисна діяльність далася в знаки. Після війни взявся відновлювати Євпаторію. У 1870 році відкриває  міську телеграфну станцію. У цьому ж році виявляє ініціативу з відкриття приходського училища аби тут могли навчатися татарські хлопчики, вивчати російську мову, татарського медресе також стосувалося викладання російською мовою.

У 1871 році впорядковані вулиці Євпаторії: виправлені вибоїни, канави, прокладені тротуари, насаджені  дерева. Усе це було зроблено із зібраних коштів міського населення. У 1874 році розпочато благоустрій міста. Самуїл Мойсейович повернув заборговані Бахчисараєм три тисячі срібних рублів, частину з яких використав на набережну. Взявся виправляти діловодство у міській Думі, налагодив роботу правоохоронної, юридичної, законодавчої системи, склад кошторис доходів та розходів, склав статистику міста.

Він старався робити усе заради благоустрою суспільного життя Євпаторії. Усе в нього було налагоджено: дозвіл на видобування з метою реалізації  черепашнику, іншого будівельного матеріалу, утримання землі у визначений трирічний термін; до того ж розробляв та затверджував правила: внутрішній розпорядок міста, ринку, організація спостереження за цим усім, звітність про дохід та розхід. З 1869 по 1881 роки – відкриває чоловічу та жіночу прогімназію, в якій розміщувалися  три класи, підготовче відділення, які пізніше перетворилися на гімназію, а потім відкрив друге парафіяльне училище. Розробляв план по будівництві шосейної дороги, яка пролягала від міста Євпаторія до Сак, а також будував кінно-залізну дорогу від міста до Китаю (зараз це станція Бітумна).

З 1877-1878 року – в умовах війни між Російською імперією та Туреччиною очолює відділення Червоного Хреста в місті Євпаторія. У 1878 році – обирається караїмським гахамом і до кінця ним залишався. Приймає активну участь в житті і займає громадянську позицію в місті, отримує подяку та не одну нагороду. Наводить лад в метричній книзі духовного управління караїмів.  До духовного управління зверталися найчастіше, щоб виправити імена, прізвища, по батькові, дати народження. Бували в метриці помилки, яких вже не виправити. У 1880 році створенням «Товариства піклування бідними» з допомогою  караїмського духовного управління займався гахам  Самуїл Пампулов.

Уся система доходів та розходів була чітко розподілена через гахама Пампулова, кошти були направлені  на оплату навчання  бідних сімей, в яких навчалися діти, дівоче ремісниче училище, лікування хворих, ліки, дрова, поховання, тощо. Опікується як справжній гахам караїмськими храмами, міськими молитовними будинками під патронатом духовного управління караїмів. З 1879 по 1880 роки здійснює перепис прихожан, яких на той час нараховувалося близько дев’яти тисяч, храмів – двадцять вісім. У 1895 році Пампулов відкриває караїмське духовне училище в Олександрівську по підготовці караїмських священиків – газанів, вчителів, що стало можливістю отримання  середньої освіти на російській мові з правом вступу у вищі навчальні заклади.

Урядом Російської імперії надаються права караїмським громадам нарівні з їхніми громадянами. Російськими імператорами відвідується фортеця Чуфут Кале. У 1889 році таврійським і одеським гахамом Пампуловим приймається участь в коронації імператора Оександра ІІІ з імператрицею Марією Федорівною. . З 1896 року – голова Опікунської ради в ремісничому училищі. Запрошений на другу коронацію, тепер вже імператора Миколи ІІ з Олександрою Федорівною. У 1899 році в місті Петербург зустрічається з самим імператором Миколою ІІ. Його Імператорська Величність подарував Пампулову золоту табакерку із зображенням Державного Орла, яка прикрашена діамантами.  У 1900 році – отримує фотоальбом із коронацією імператора Миколи ІІ. А від рук імператриці Олександри у 1902 році  отримує ще один подарунок – фото Пампулова з Миколою ІІ в Чуфут-Кале. З 1904 року – згідно указу Миколи ІІ отримує спадковий дворянський стан та імператорське благословення. У 1910 році Пампулов вдруге нагороджений імператором. Перший раз його представили перед імператором у 1908 році, другий – 1911 року в місці під назвою Царське Село.

Помер Пампулов у 1911 році в Євпаторії, там і похований.

Пегас

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Караїмство