Біблія як живе Слово, натхнене Духом Святим подає опис історії буття тогочасного суспільства, різниця котрого дуже помітна від сучасного. У той далекий час розвивалася традиційна культура, звичаєве право, усна писемність, притримувалися духовно-моральних норм в суспільстві, а що ми спостерігаємо в наш час? Усну писемність і традиції замінюють сучасні нанотехнології, потяг до яких стає все більше вибагливим. Духовно-моральні норми підмінюються матеріальним споживацтвом, незрозумілими на перший погляд речами, де простежується своєрідна фальш, ілюзія, в яку вірять без достовірних переконань, свідчень, доказів.
У людській свідомості утворюється така собі картина занепаду людського духу, віри, наявної байдужості, зміни моральних пріоритетів. Модерний світ характерний своїм користолюбством, грошолюбством, егоїзмом, матеріальною залежністю, песимізмом. Але далеко на таких перспективах людина заїхати не зможе, оскільки вона робить зупинку в земному житті і ніякі нерухомості, статки їй вже будуть непотрібні. Зрештою, навіщо вони при переході від одного стану речей до іншого?
Ми не можемо не погодитися зі слова Божественного Вчителя Господа і Спасителя Ісуса Христа щодо матеріальної корисливості людини у світі і її відповіді перед Святим Євангелієм. Як не банально це буде звучати з уст, проте правдиво: божественне втручання в людському житті потрібне тоді, коли у цьому є необхідність: проведення ритуалів, дотримання звичаїв, які ніякого відношення до біблійної християнської традиції не мають, а суто пов’язані з язичницькими віруваннями і марновірством.
У цьому питанні правий прозеліт, християнський теолог апостол Павло «Що може бути спільного між Христом і Веліаром? Світла з темрявою?» (1 Послання до Коринтян). Абсолютно нічого, адже світ лежить у злі, і немає в ньому ніякої правди, бо істина – в Бозі. Та світ не пізнав Бога по одній простій причині – втрата заповіді любові. А що може бути більше, ніж Любов? Над цим питанням має замислитися людина, а з нею і світове суспільство.
Богдан Стрикалюк
