Цінність музики підтверджується археологічними даними, історичними знахідками, ранніми текстами найдавніших культур. Індійські «Веди», перська «Авеста», месопотамський «Епос про Гільгамеша», грецькі орфічні гімни, «Ілліада Гомера», китайська «Ши цзин» (Книга пісень), біблійні псалми були поетичними творами, які співалися в голос під музичний супровід. Музика здавна була головною частиною древніх містерій, релігійних обрядів і повсякденного життя. Битви героїв різних епох, поетизація кохання, вшановування загиблих відбувалися тільки завдяки поєднанню пісенної творчості та мелодії.
З допомогою тихої композиції людина заспокоюється, відновлює власну гармонію, умиротворяється. Така дія нагадує наспівування колискової мамою для власної дитини. Можливо слухаючи таку легку, повільну, ніжну мелодію людина відчуває себе в безпеці, їй затишно, наче в дитинстві, коли одна мелодія рідної людини могла допомогти малятку стати спокійним. В легендах знаходимо згадування про заспокоєння диких тварин за допомогою музики (міфи про Орфея).
Швидка мелодія налаштовує на рух. Слухаючи жваву композицію тіло в різних проявах намагається змінити своє положення. В такий момент ми починаємо танцювати, стрибати, енергійно виражати ритм музики. Навіть мала дитина, коли слухає бадьору мелодію переходить до активності. Діти бігають, крутяться по колу, наче хочуть поєднатися з енергійною піснею чи композицією, стати одним цілим нестримним рухом.
Музика є перетворенням (трансформацією) людських пристрастей, але разом з тим вона сама здатна викликати в слухачів емоції та почуття. Народні пісні, рок композиції, джазові імпровізації, виконання класичних симфоній рідко залишають людину, яка їх чує байдужою. Прослуховуючи мелодії з словами чи без слів ми переймаємо ті пристрасті, почуття, які були вкладені в них їхніми авторами. Переживаючи це емоційно-почуттєве багатоманіття, ми тим самим відчуваємо і в певній мірі розуміємо ліричного героя музичних композицій.
Тарас Клок
