Американець Марк Перкел (Mark Perkel) придумав створити таку церкву у 1998 році. Свою діяльність розпочав із інтернету, але із часом діяльність набула форми громадської організації. У 2000-х роках він із адвокатами подавав заявки до Служби внутрішніх доходів США, що б ті надали податкові пільги, як релігійній організації.
Структура «церкви» включає : вищу раду реалістів, куди входять засновники; адміністрацію, що є органом діловодства; ченці ордену коріння (The Monks of the Order of Root), які є високоактивними членами руху та всіляко підтримують проекти.
Головні постулати «релігії»:
- Реальність – це наш Бог;
- наука – наша Біблія;
- докази – наше Письмо;
- екологія – наша теологія;
- Велика Історія[1] – наша історія створення;
- цілісність – наше спасіння;
- позитивна еволюція – наша місія.
Вони шукають відповіді на важливі питання, як-то : «що правильно і неправильно ?» , «який сенс життя ?» , «як людям жити разом у спільноті ?» і «які наші обов’язки до самих себе та до інших ?».
Церква Реальності, як заявляють її адепти, є не так релігією науки, а є вченням людей, які розуміють реальність через науку. Як бачимо, вчення є явно сціентичним (науково-центрицним). Прикладом тому може служити їх Священний метод, він же науковий, який і є розділювачем між знаннями та вірою.
«Реальність – це сума всього, що існує.» Прихильники цієї течії називають себе не тільки реалістами, а й і монореалістами (monorealists). Це означає, що вони вірять у єдність істинної реальності. А, отже, ми маємо справу із монізмом – філософською позицією, яка всі об’єкти світу зводить до єдиного начала чи субстанції, і відрізняється внутрішньою послідовністю та монолітністю. І, звісно, монізм тут набуває матеріалістичної форми.
Доволі цікавим є їх розуміння еволюції релігії:
- релігія 1.0 пов’язана із владою старійшин;
- релігія 2.0 пов’язана із авторитетом Писання;
- релігія 3.0 пов’язана із владою доказів. Остання виникає у результаті доказової Реформації.
Також вони подають себе релігією у значенні популяризатора науки – Карла Сагана : «Релігія, стара чи нова, що підкреслює пишність Всесвіту, як це виявляє сучасна наука, може породити такий страх та шанування, які аж ніяк не породять традиційні вчення. Рано чи пізно, але така релігія появиться».
Священні місії проголошені Церквою Реальності :
- ми віримо у Реальність – це дійсний шлях;
- викладаємо Священне Повідомлення – Реальність;
- ми вибираємо Священний Напрямок – вперед;
- ми шануємо Дерево Пізнання;
- ми задаємо Священне Моральне Питання – «що таке добро ?» ;
- ми об’єднуємо реальність та релігію.
Треба зазначити, що Дерево Пізнання – це не відсилання на біблійне «дерево пізнання зла і добра», а – величезна кількість загальних знань.
В плані етики (моралі), реалісти – це гуманісти. Їхніми цінностями є : позитивна еволюція, пізнання, чесність і порядність, свобода, індивідуалізм, мир, мужність, захист довкілля, співчуття, справедливість і особиста відповідальність. Тому і їх мета полягає у тому, що використати вивчення реальності задля створення сильного здорового суспільства, де люди будуть жити мирно і вільно, а людська раса буде еволюціонувати у бік кращого майбутнього.
[1] Велика історія, або Універсальна історія – модель розвитку Всесвіту від моменту Великого Вибуху і аж до сучасності, як єдиного спадкоємного процесу.
Дмитрук Андрій
