Соціологія наука гуманітарна. І досить молода. Цей термін було запропоновано Оґюстом Контом лише у середині 19 століття, коли вона ще не була введена як обов’язкова університетська дисципліна. А як науку її визнали аж наприкінці того ж століття. Тоді вона як раз відмежовувалась від народознавства, філософії, науки про державу та економіки і поступово ставала самостійним вченням.
Об’єктом науки соціології є суспільство, що володіє якістю цілісності та системності. Предметом — є соціальне життя суспільства, його розвиток та закономірності взаємодії суспільств. Суб’єктами соціальних дій є індивіди, родини, колективи, політичні партії, професійні групи, регіони країни, соціальні класи, ЗМІ тощо.
Від інших наук, пов’язаних с суспільством, соціологія вирізняється тим, що не обмежується вивченням процесів у окремо взятій сфері життя людини, як це роблять, наприклад, юридичні, економічні, політичні науки, а намагається встановити загальні взаємозв’язки і закономірності людської життєдіяльності.
Відрізняється також сам принцип, за яким соціологія вивчає соціум. Вона робить це крізь призму людської діяльності, що обумовлена потребами індивіда, його інтересами, цінностями, принципами, звичками тощо. Соціальні методи досліджень дозволяють не лише констатувати явища та процеси, що відбуваються, а й пояснювати їх, аналізувати і на основі цих даних прогнозувати як подальшу модель поведінки індивіда, так і загальний розвиток суспільства. Вивчення динаміки соціальних процесів дозволяє встановлювати тенденції розвитку та розробляти рекомендації для цілеспрямованого управління процесами соціального життя.
Отже, соціологія – це універсальна наука, яка на правлена на вивчення глибинних взаємозв’язків та основ соціального життя людей, та прогнозування подальших тенденцій розвитку соціуму.
Степан Гудзенко
