7 грудня за юліанським календарем , християнський світ вшановує день пам’яті святої великомучениці Катерини. Вважається , що християнка – мучениця Катерина є покровителькою науковців, філософів.Катерина народилася 287 року нашої ери в місті Олександрії (Єгипет). Її батько – язичник Конста займав посаду правителя цієї області при імператорові Максиміну. Матір Катерини таємно сповідувала християнську віру. На той час Олександрія славилася елліністичною мудрістю. У ній навчалися юнаки та дівчата, які походили зі знатних сімей. Тут язичниця Катерина отримала прекрасну освіту, вивчала твори деяких античних філософів та науковців.
Юнаки із знатної родини вражалися її красою, проте не знаходилося жодного сміливого, який би попросив у неї руки. Дівчина оголосила своїм батькам , що може вийти заміж за тих, які зможуть перевершити її знатністю, красою та мудрістю.
Матір вирішила повести дочку до духовного наставника, який жив в усамітненій печері, звершуючи свій молитовний подвиг. Ніхто інший як цей подвижник зумів переконати Катерину у правильності християнського віровчення, розповідав дівчині про Юнака, який перевершує його самого мудрістю, всемогутністю, неосяжністю. Після того старець дарує Катерині ікону із зображенням Богородиці з Божим Дитям — Ісусом Христом, просить дівчину молитися до неї аби отримати Одкровення Боже.
Надзвичайний сон змусив Катерину замислитися над своїм життям, і змінити його. Видіння Божої Матері і Богомладенця Христа, що обернув своє обличчя від ведення язичницького способу життя Катерини стало знаком переміни її особистого життя. Прийшовши до старця, Катерина отримує настановлення у християнській вірі, а потім вже приймає святе таїнство хрещення. Вдруге їй приснився сон, у якому дитина – Христос одягнув на праву руку перстень, тим самим обираючи її Нареченою для блаженного вічного життя.
Почувши про масові язичницькі гуляння в Олександрії, жертвоприношення християн, Катерина пішла прямо до ідолопоклонника — імператора Максиміна. Вона звернулася до нього, викриваючи у помилковості язичництва, просила визнати віру в Єдиного Господа Ісуса Христа. Імператор був вражений красою дівчини, намагаючись відвернутися від християнського Бога і поклонитися язичницьким богам. Ним було скликано 50 чоловік, які володіли язичницькою мудрістю для того, щоб змагатися з мужньою християнкою Катериною. Але усі вони були переможені вищою філософською мудрістю, що перевершила їх же самих і привела усіх до пізнання Бога.
Катерина перехрестила цих мудрих чоловіків перед їхньою мученицькою смертю (спалення у вогні). Імператор намагався зламати християнський дух Катерини, схиляючи до багатства і слави, в тім вона обрала інший шлях – спасіння. За наказом імператора тіло Катерини почали бити жилами, воно було настільки спотворене, в ранах.
Вкинута у в’язницю християнка спілкувалася з дружиною імператора – Августою, яка побачила в Катерині мужню і сміливу дівчину, сильну християнським духом, зі світлим обличчям, яке просто випромінювало Божу благодать. Катерина навернула в істинну Христову віру імператрицю Августу, воєводу Порфирія та підвладних йому воїнів. Після приведення християнки на судилище, імператор знову благав її здійснити жертвоприношення ідолам, натомість почув відмову. Підійшовши до імператора, язичник – кат вмовив його зробити колеса із гострими ножами, які змусять Катерину відмовитися від своєї віри, натомість визнати неправдивих богів і прийняти язичництво.
Максимін погодився з катом і звелів піддати тіло мучениці Катерини жорстоким тортурам — колесуванню. Вона спокійно підійшла до них, і коли кат намагався крутити їх, в той момент явився Ангел Господній і силою зруйнував знаряддя тортур, уламки якого полетіли в тих, хто приймав в цьому безпосередню участь. Надприродна сила ще більше переконала і утвердила у вірі Августу, Порфирія і воїнів, які не злякалися мученицької смерті за віру , а гідно як християни прийняли її. На кінець черга дійшла до Катерини, яку умовляв сам імператор. Не піддаючись язичницькому впливу, вирішила бути вірною Христу аж до самої смерті.
Люди йшли вслід за мученицею Катериною, дивлячись на момент її страти. З молитвою, смиренням та вірою вона схилила свою голову під меч. Прийняла мученицьку смерть у 305 році через усічення мечем. З усіченого мечем тіла мучениці за Божим промислом потекло молоко, а не кров. Тіло святої великомучениці було перенесене ангельськими силами на гору Синай.
І тільки в IV столітті, за Одкровенням Божим, мощі святої було знайдено, і в урочистій церковній процесії перенесено до збудованого візантійським імператором Юстиніаном храму Синайського монастиря.
Богдан Стрикалюк
