Часто у світі зовсім не знайомі люди знаходять свої точні живі копії. Тобто майже у кожної людини є свій двійних, тому що тіло не завжди є унікальним явищем, а от душа, вона є унікальною та неповторною. Коли ми самі собою, ми можемо мислити, фантазувати, сміятися, і це все є наша душа. Душа є серцем кожної людини. І тому кожна релігія навчає, що душа є унікальним явищем. Завдяки релігії людина розкриває свою душу, бо вона шукає у душі Бога. Душа дає змогу людині єднатися з Абсолютом (істиною, Богом). Душа є безсмертною і неповторною. Без душі ми нічим не відрізняємося від тварин. Душа дана людині для того, щоб вона могла відрізнятися від навколишнього світу, та залишалася людиною.
Припустимо, що у нас не має душі, лише припустимо. Тоді чого ми живемо? Чого ми вчимося? Яка суть нашого існування?
Адже за 70 – 80 років ми помремо і будемо гнити у землі. І це все кінець? Та ні саме душа дає змогу людини жити вічно, як в потойбічному світі так і в нашому світі. Недаремно говориться: «У тебе душа поета». Душа дає нам розкрити свої таланти, дає пережити приємні та не приємні моменти Коли ми закоханні, душа радіє та щасливіє, коли у нас біда ми сумуємо та плачемо. І це все далеко не фізіологія викликає, це плаче і радіє наша душа.
Часто ми можемо почути термін душа нації, душа міста, душа села, душа всесвіту. Тому що, окрім особистої душі існує глобальна душа, яка виникає внаслідок єднання багатьох людей. Наприклад, ми, українці, маємо єдину душу, яка єднання нас від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі та центру України, незважаючи якою ми мовою розмовляємо, чи підтримуємо яку політичну партію, ми всі українці, які мають одну велику національну душу.
Ми з’єднуємо і роз’єднуємо наші душі. Коли ви зустрічаєте свою половинку ваші душі зливаються в єдине. Ваші душі працюють як одне ціле. Коли вам здається, що ви знайшли свою половинку, але ця людина в кінечному варіанті не є нею, тоді ваші душі ламаються В когось із колишніх коханих душа назавжди ламається та сумує, а хтось шукає нову душу для єднання. Кохання є частиною нашої душі, яка готова жертвувати усім ради незрозумілих почуттів, які проявляє наша душа.
Ми можемо казати: я не вірю в Бога, і ніякої душі немає. Я атеїст, і треба жити та не думати за душу, але це не так. Душа існує. Душа — це те, що завжди робить нас людьми. Ми можемо не вірити, але душа все одно буде існувати, але без віри в душу наша душа може почати гнити. Я не хочу переказувати вам історію філософії дущі та історію релігієзнавства душі. Я хочу вам сказати, що душа існує, ми іі не можемо побачити зовні, але наша душа завжди всередині нас.
Тому давайте будемо єднати наші душі!
Ігор Дмитрук