Мартін Лютер (1483-1546 рр.)

Мартін  Лютер  народився  10 жовтня 1483 року в   християнській німецькій родині. Його  батько – Ганс Лютер  був християнином, який перебрався  зі своєю родиною  до міста Ейслебен, що  знаходилося в Саксонії. Батько Лютера змінив професію і важко працював  гірником по видобуванні  міді  на цих родовищах.

Коли народився  Мартін, то  родина переїхала  до  міста Мансфельд, яке розташовувалося  поблизу гори.  Батько Лютера стає заможнім бюргером. І у 1497 році  батьки  віддають  чотирнадцяти річного  Мартіна  до  францисканської школи  міста Марбург.

У Лютера було важке життя: змушений був заробляти собі на хліб,  співав пісні  разом зі своїми друзями  під вікнами побожних жителів.  У 1501 р. – за рішенням батьків  Лютер  поступає до Ерфуртського університету.  На той час бюргери намагалися  і навіть прагнули дати вищу юридичну освіту для своїх синів, але Мартіну  довелося пройти  курс  «вільних мистецтв».

З 1505 р. – отримує ступінь магістра  «вільних  мистецтв», займається  юридичною справою.  Проти волі свого батька  поступає  в Августинський монастир  в Ерфурті. Тут  він вступає  до лав Августинського ордену. Посаду вікарія  ордену  отримав  Іоанн Штаупітц, з яким  почав товаришувати  Мартін Лютер.

У 1506 р. –  приймає  обітницю монаха, а у  1507 р.  був  рукопокладений  в сан священика. А у 1508 р. – був направлений  до Віттенберзького  університету, щоби викладати  для студентів. Там він вперше  ознайомився  з працями  Августина Аврелія. Еразм Альберус був  одним із учнів Лютера.  Крім того  Лютер  викладав  і разом навчався, щоб  отримати ступінь доктора теології.

Коли  він  відправився  у 1511 році  по справах  ордену до Риму, то  те, що Лютер побачив  його дуже вразило:  розбещення  та зіпсуття римо-католицького кліру.

У 1512 році  він все ж таки отримує  довго очікувану  ступінь доктора богослов’я,  займає  посаду  професора  університету замість Штаупітца. Досить  кропітливо  Лютер  вивчав Біблію,  а крім того, що був  викладачем  та спостерігачем  11 монастирів  і проповідував  у церкві. Лютер  перебуває у стані відчуття  гріха по відношенню до Бога.

18 жовтня 1517 року папа Лев Х випускає  буллу про відпущення гріхів та продаж індульгенцій  з метою  «Виявити співдію  побудови  храму св. Петра та спасіння  душ християнського світу». Лютер вибухає  критикою  щодо ролі церкви у спасінні, яке висловлюється  31 жовтня  з 1574 року  у  95 тезах.

У 1519 р. – Лютер був викликаний  на  суд  у м. Лейпціг  за свої  95 тез,  висловлює протест щодо  праведності  та непогрішності  католицького папства. Римський  папа  Лев Х  дає анафему Мартіну Лютеру, а  у 1520 р. Лютер  в свою чергу   відповідає  зовсім по – іншому:  у дворі Віттенбергського університету  він   привселюдно  спалює папську буллу, яка  була складена П’єтро із Акольта.

Різко виступає проти  догм  Католицької церкви, звинувачує духовенство у розгортанні  Християнської  війни (1524 -1526 рр.), яке не личить  робити церкві. Цю війну було розпочато  імператором Карлом  завдяки підлабузництву папи. Лютер шукає  захисту  у Фрідріха Саксонського.  У замку  Вартбург  Лютер займається перекладом Біблії на німецьку мову.

У 1529 р. – складає Малий  та  Великий катехізис, які лягли в основу «Книги  Згоди». Лютер  не приймає участі у Аугсбургзькому  рейхстазі в 1530 році. Позиції  протестантів  на ньому   представляв  Меланхтон.  Останні роки життя Лютера були  потьмарені  хронічними  недугами. Помер у  Айслебені  18 лютого  1546 року.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства