Еріх спочатку навчався у школі в рідному м. Франкфурт, дуже часто відвідував єврейську школу, у якій з поміж основ віровчення та релігійних традицій – викладалися ще і загальноосвітні предмети. У 1918 р.- закінчує Франкфуртську школу. Поступає до Гейдельбергського університету, де займається вивченням таких дисциплін як філософія, соціологія та психологія.
У 1922 р. — під керівництвом Вебера успішно захищає докторську дисертацію. Підготовку по психоаналізу він закінчив в Берлінському інституті психоаналізу. Тут практикували та викладали такі відомі аналітики того часу як Ш. Радо, М. Ейтінгтон, В. Райх та інші. Фром найближче познайомився з Карен Хорні, протекція цієї жінки допомогла йому отримати посаду професора у м. Чікаго (США).
З 1925 р. – Фром закінчує психоаналітичну підготовку та відкриває власну приватну практику. Практика дала можливість Фрому, в ході розмови з пацієнтами отримати багатий матеріал для переосмислення біологічного та соціального у формуванні людської психіки. І цей аналіз емпіричного матеріалу потім же був використаний і втілений ним під час роботи в Інституті соціальних досліджень м. Франкфурт – на – Майні з 1929 по 1932 рік. Після приходу до влади Гітлера у 1933 році — змушений був їхати в Женеву, а у 1934 р. – до м. Нью – Йорк. Тут він викладає для студентів Колумбійського університету.
У 1943 р. – допомагає сформувати відділення Вашингтонської школи психіатрії при Нью–Йорській школі. А з 1946 р. – виступає як співзасновник Інституту психіатрії В. А. Уайта. З 1950 по 1965 рр. – переїжджає в Мехіко, викладає у Національному автономному університеті Мексики. У Мексиці займається науковим дослідженням, на основі вивчення філософії Нового часу — видає книгу під назвою «Здорове суспільство». У ній він виступає з критикою проти капіталістичної системи і повністю її засуджує.
У 1960 р. — виступає від Соціалістичній партії США, пише її програму, яка із-за партійних суперечок була відкинута. Він далі продовжує займатися політичною діяльність, виступає з лекціями, пише книги, приймає безпосередню участь в мітингах. З 1957 по 1961 рр. – у Мічиганському університеті викладає психологію, а потім у Нью – Йорському університеті – у 1962 році.
У цьому ж році був спостерігачем на конференції по роззброюванню у Москві. Еріха Фрома вважають як видатного німецького соціолога, філософа та психоаналітика, одного із засновників таких напрямків як неофрейдизм та фрейдизм. Здоров’я Фрома похитнулося у 1968 році, коли у нього стався перший інфаркт.
У 1974 р. – у зв’язку з погіршенням здоров’я змушений був переїхати в Локарно. Вдруге він переживає ностальгію за своєю рідною батьківщиною. Після написання праці «Мати або бути», у 1977 році з ним знову стається інфаркт вдруге. Від другого інфаркту обривається життя соціолога Фрома. Він помирає у себе в будинку у Швейцарії. Його було поховано у 1980 році.
Богдан Стрикалюк