Текстом до проповіді напередодні свята Теофанії, Богоявлення у Хрещенні нашого Господа та Спасителя Ісуса Христа слугуватиме послання святого Апостола Павла до галатів, в якому написано у другій главі

Але посередник не є для одного, Бог же один. 21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону! 22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. 23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об’явитись. 24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. 25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. 26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! 27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! 28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

Сердечні вітання з Днем Святого Богоявлення усіх читачів порталу, братів та сестер! Крізь призму духовної перспективи, Божественна благодать знову веде нас від подій Христового Різдва до Йорданських околиць в Еноні, неподалік Салиму, де проповідував останній Пророк Старого Заповіту Іван Хреститель. Його основний пасаж проповідей стосувався очікувань ізраїльтян про скорий прихід Божого Царства, — Царства добра, справедливості, чого і до нині очікують громадяни численних держав, оскільки окрім узурпації влади, корумпованості, нечесних політиків, безгрошівля та безробіття складно побачити інакше, що не виправдовує жодних сподівань. Ісус, вже будучи зрілим Мужем, у тридцятирічному віці вийшов на Свій найголовніший місійний п’єдестал – Принести проповідуване Царство Боже у всій Його душеспасенній Божественній повноті, спасіння від царства смерті, гріха та диявольської влади. Щоб отримати такий мир, спокій та життєствердність, пророк Іван біля берегів ріки Йордан закликав: «Покайтесь! Бо наблизилось Царство Боже». Неможливо за жодних формальних обставин, отримати блага такого Царства без покаяння, яке в церковній історії завжди виступало в якості одного з повідних Таїнств. За своїм змістом воно виступає не способом приниження людської гідності, а в якості гідного способу з’єднатись вершині божественного творіння з його Творцем. Покаяння – це спосіб наблизитись до божественної волі і через спокутування і визнання свого гріховного стану і усіх гріхів долучитись до Божого Світла і стати носієм Його Любові до кожного. Жоден з нас, не може очікувати від інших великих звершень, доки сам особисто не огорнеться в Христове Світло і Його Царство. Годі очікувати справедливих політиків, чесних працівників, любих роботодавців, доки кожен з нас, подібних до своїх обранців, ще нині перебуває в темряві, на далекій дистанції від Творця у царстві темряви. В знак покаяння, від Івана охрещувалось чимало людей. Серед них повставали навіть воїни, яких Іван закликав чинити справедливе ні кого не кривдити.

І ось раптом, євангелисти описують найголовнішу квінтесенцію Іванової проповіді та закликів – Постать Того, хто був і є єдиносущним з Отцем Небесним. Постать Ісуса Христа вказувала на найголовнішу місію Івана Хрестителя – стати Предтечею Великого і Славного з’явлення Ісуса-Месії (Мешіах’а), Який візьме на Себе усі гріхи людства і виконавши Весь Закон Божий, якого не зміг виконати в усій повноті жодна людина, — довершити його на Хресті. З євангельських подій дізнаємось, що Ісус також охрестився від Івана разом з усіма, хто був поруч. Навіщо охрещуватись Тому, Хто не потребує покаяння та прощення гріхів, Хто Сам маючи Силу від Бога та право відпускати гріхи людству? Здивувало це навіть самого Івана Хрестителя. Все ж Ісус переконує зосередитись на основній меті хрещення Спасителя , – виконати усіляку правду! Принісши її людству, Ісус відкрив Своє Божественне походження. Дух Святий у вигляді Голуба злинув на Нього, а з Самих Небес чутним був Голос Небесного Отця: Це Син Мій Улюблений! Його слухайтесь! Чому? Тому що Сам Божий Син постає джерелом цієї Правди та Абсолютної Істини; Правду, яку світ відкинув, а ми, читачі та слухачі Слова – приймаємо у власне життя і благаємо у Бога сил, жити і діяти згідно з Нею.

У Хрещенні Нашого Господа Ісуса Христа відбулась Справжня Теофанія, тобто Богоявлення, як це прийнято у традиції церкви Східного обряду, в якій Ісус готовий вийти на Свою місійну працю огорнутий Повноти Сили та Благодаті Божої. Хрещення від Івана відображає показник нашого покаяння, готовності долучатись до Царства Божого та Його правди. Однак є Хрещення набагато глибшого змісту, яке постає доконаним фактом духовного життя. Хрещення в Ім’я Ісуса Христа, в Ім’я Отца, і Сина, і Святого Духу, значить набагато більше ніж просто Хрещення Іванове. Не применшуючи роль Іванового Хрещення, Його Хрещення, себто занурення в Христа і підтверджує свідоцтво Івана Хрестителя: Він (Ісус Христос) хреститиме Вас Духом Святим та Вогнем! Проголошене хрещення Іванове у покаяння та прощення гріхів здійснилось саме у Христі і Христовому таїнстві, про що влучно і неодноразово наголошував у гомілетичних промова Бл. Августин. З книги Діянь св. Апостолів дізнаємось, що проповідники Аполоса навчали Івановому хрещенню, проте послідовники нічого не знали ще про найголовніше – Хрещення в ім’я Ісуса Христа з ознакою Духа та Сили. Грецький термін «баптизо», який передає «хрещення», для нас, віруючих в Христа Ісуса – означає зануритись, зодягнутись у Нього, щоб чинити Його волю в житті кожного з нас.

Теологічно, ведучи суперечки та дискусії хрещення, чимало віруючих звертають увагу на різноманітні показники, його елементів, що виступають ледь не первинними якостями духовного життя, — вік, умови хрещення, баптистерій або водойма в якій охрещуваний хреститиметься, традиція християнської церкви, до якої належатиме охрещуваний, наявність, свідків, хресних батьків, що долучаються до еклесіологічного, воцерковленого життя і т.д. Насправді, у Таїнстві Хрещення Найголовніше що є – благодать Христова, Його присутність у воді поєднану зі Словом Божим, а також Начальник і Звершитель віри нашої – Господь Ісус Христос. Через Таїнство Хрещення ми отримуємо від Бога не «омиття тілесного бруду», на чому наголошує св. Петро, а «чисту, добру совість» ( І Петра 3:21).  В Хрещенні через віру присутній Дух Святий, Який відродив нас у хрещенні і спас «купіллю відродження і відновлення». Свт. Іван Златоуст у своїх «Словах повчальних», аналізуючи тексти Святого Письма, називає хрещення погребінням, обрізанням, хрестом.. усім нашим християнським життям. Шкода, що чимало людей охрещуються з метою «щоб велося по життю добре» або «щоб минали хвороби», знайшов у хрещенні панацею від інфекцій замість Спасіння, Самого Христа Ісуса.

Хрещення – не лише конфесійний вступ до церковно-парафіяльної громади, а, насамперед, засвідчення нашої віри в Христа, у Його присутності в нашому повсякденному житті з готовністю слухатись Його святих настанов та Заповідей і чинити Його благу волю. Ми найнещасніші на землі, коли наше Богоявлення завершуються освяченням помешкань, води, і наступне очікувати аж до Великодня чи свят, які Йому передуватимуть. Таке ситуативне, номінальне християнство за інерцією свідчить про нашу байдужість в той час, кого Божественне з’явлення близьке до нас як ніколи.  Подібно до Ноєвого ковчегу, який тримали води, що покрили усю земну поверхню, так і наші пристрасті, що заважають нам самим, покриті і сховані у хрещенні.

День Богоявлення, який у церкві східного Обряду йменується Теофанією і ознаменовує подію хрещення Господнього, закликає і нас, чинити усе що чисте, що чесне, що добре, що справедливе – і за  цим принципам слідувати. Бо ж навіть хрещення не дасть нам бажаного результату, коли ми дозволимо собі поринути у гординю, свавілля та ницість. «Ні хрищення, ні відпущення гріхів, ні відання, ні прилучення до таїнств, ні священна трапеза, ні причастя тіла, ні прилучення до крові, і ніщо інше не може принести нам ніякої користі, пише Іван Златоуст, —  якщо ми не станемо вести життя чесне, суворе і чуже усякому гріху».

Цей день існує не лише для освячення води, але, насамперед, нашого особистого освячення через Христа Ісуса, — Джерела Правдивої та Живої Води! Пиймо її, доки потоки цієї Води через Одвічне та Живильне Євангеліє проповідується! Не закриваймо наших сердець від Христа Спасителя, Звершителя Правди Божої в нас і через Нас, Його милосердного, люблячого та чесного наслідуймо! Наш Спаситель – Один єдиний шлях для спасіння усім народам, як «одна віра, одне хрещення». Усі, що у Христа охрестились і зодягнулись у Нього!

А мир Божий, що вище усякого розуму, нехай спочине на Вас у Христі Ісусі, Господі нашім. Амінь.

Євген Распопов

Поделитесь эмоциями

Супер статья
1
Я доволен
0
Любовь
1
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Безсрібник

У православній  церкві існує цілий ранг людей, які прикладом свого морального і духовного способу життя, ...
Історія релігій

Лики святості

Ликами святості в православ’ї прийнято називати категоріальний розподіл канонізованих та шанованих святих, їхньої трудової діяльності ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *