В історію філософії Нового Часу Ламетрі увійшов як відомий філософ – матеріаліст, представник правого крила французького вільнодумства. Його ідеї були доволі радикальними навіть як для його епохи. Проте будучи сміливим та рішучим у існуванні і такого роду позиції не залишила байдужих ані вільнодумців, ані церкву, ні спадщину європейської культури та цивілізації.Відомий французький мислитель народився 12 грудня 1709 р. у м. Сен – Мало, що у Франції. З біографії Ламетрі чітко прослідковується його зацікавленість богослов’ям, філософією та медициною. Вивчаючи теологію, Ламетрі нерідко думав про кар’єру священика. Однак, медицина та природничі науки зацікавлюють його більше. У нідерландському місті Лейден вивчав природознавчі дисципліни. Особливо Ламетрі був зацікавлений у дослідженні фізики, хімії. Під керівництвом Германа Бургаве займається дослідницькою роботою. У період війни за насліддя Австрії 1743 — 1744 рр. працює полковим лікарем.Одного разу, перехворівши гарячкою, відомий мислитель починає осмислювати роботу людського тіла. Будучи зацікавленим у медичній сфері та досліджуючи специфіку людського організму, приходить до висновків, що духовна організація людської життєдіяльності тісно пов’язана з особливістю інституції тіла. Іншими словами, мислитель прийшов до думки, що усі духовні процеси – результат організації тілесної структури тіла. З цього приводу у 1745 р. філософ публікує свій твір під назвою ”Трактат про душу”.
Французькі атеїсти та вільнодумці того часу вбачали у ідеях Ламетрі чітко сформовану атеїстичну позицію. Водночас зацікавлюється ним і церковна інквізиція. Церковна структура у Франції піддала нищівній критиці написану працю. Як результат – відбулось її спалення. Боячись розправи зі сторони клерикалів та інквізиції, Ламетрі переїздить до Голландії. Там більшість свого життя формує свої ідеї, творить, пише. Ентузіазм та вільнодумство Ламетрі і його душевний та творчий порив не можливо було зупинити, його ідеї стають відомими та популярними у світському середовищі. Водночас у Нідерландах свої твори пише анонімно. Саме у Голландії Ламетрі пише свій головний відомий твір під назвою “Людина — машина” у 1747 році.. Справа в тім, що деїзм та механіцизм був доволі популярним у XVIII ст. На механіцизмі базувалась фізика І. Ньютона, астрономічні погляди Г. Галілея, П’єра Сімона Лапласа тощо.
Деїзм також містив собі розуміння механіцизму. Бог – немов би Великий годинникар, що запустив світ, однак не втручається в нього надалі; просто розумна першопричина. Механіцизм – саме те, чим по-особливому був перейнятий філософ також. Подібно до порівняння людського організму та тіла як до механічних елементів, Ламетрі зводить до цього і рослинний і тваринний світ. Усе в природі подібно машині з сукупністю її елементів. А тому якщо це так, то слід визнати одну і єдину субстанцію – матеріальну. Однак не погоджується з позицією Рене Декарта щодо тварин як простих автоматів, які не здатні самі по собі відчувати. Сенсуалізм (чуттєвість) згідно Ламетрі – власно, здатність матерії відчувати і мислити в організованих тілах.
Відомо, що у Франції філософ вперше логічно та послідовно виклав особливості механічного матеріалізму. Усі організми складаються з малих елементів пов’язаних між собою, які і визначають специфіку його існування. Ці елементи, згідно Ламетрі, подібно механізмам у роботі складних машин діє уся жива природа. Будучи відомим на той час лікарем, біологом, добре обізнаним в питаннях природознавства, Ламетрі чи не вперше зводить людський організм до машини, що заводиться аналогічно звичайного механічного годинника. Підтримував вчений також ідеї еволюції. Він вважав, що рослинний і тваринний світ мають єдине походження. Розвивав точку зору про поступове вдосконалення матерії.
Однак, це не єдина система погляді, якими став відомим філософ. Будучи радикальний мислителем, його погляди стають відомими для пруського короля Фрідріха II. Саме за його ініціативи Ламетрі у 1748 р. переїздить до Берліну. Ставши членом Академії Наук, Ламетрі якомога систематичніше та структурніше формулює свої погляди. Філософ видає свою не менш відому працю “Система Епікура” у 1751 р. У ній мислитель піднімає тему етичного гедонізму, античну спадщину та Епікура задля того, щоб показати роль і місце задоволення, як вищого блага людини. Під задоволенням, як людського блага, за етикою філософа, не вбачалось такі аморальні дії людини, як статева розбещеність, ненаситність, переїдання тощо. Задоволення та прагнення людини в рамках етичного сприйняття можна відобразити крізь призму естетичної категорії прекрасного.
Наприклад, сама по собі пристрасть, на думку Ламетрі, може постати перед людиною як форма задоволення чи вияв своїх почуттів, або перетворитись у розпусту чи інші аморальні дії. При цьому такі спотворенні уявлення про задоволення, як вважав філософ були дещо деформовані релігійними уявленнями та фанатизмом. Однак скеровувати свою поведінку при цьому людина має не власними егоїстичнми бажаннями, але й враховувати значну роль суспільному інтересу. Хорошу державу Ламетрі вбачав у просвітницькому абсолютизмі, як політики досягнення в державі суспільного блага. Хоча Ламетрі подібно іншим вільнодумцям часто критикував церковну інституцію, був близьким до атеїстичного світогляду, церкву та релігію він вбачав необхідною для життя народу. Адже віра в духовні ідеали скеровуватимуть життєдіяльність людини та її поведінку, щоб не допустити безладу.
Від чого саме та при яких обставинах помер мислитель і нині залишається загадкою. Вважається, що під час випробовування нового методу лікування, помирає відомий мислитель та вчений 11 листопада 1751 р. в Берліні.
При всьому його вільнодумстві, радикальних поглядах та антиклерикальних ідеях, залишив вагомий та помітний слід в історії розвитку науки медицини, природознавства та спадщини його філософських поглядів. Його ідеї продовжили розвитку ідей вільнодумства та матеріалістичної філософії Дені Дідро, Анрі Гольбаха, Клода Гельвеція.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
