Бадіуззаман  Саїд Нурсі турецький богослов, тлумач Корану.  Народився  Саїд Нурсі  1876 р у курдському селі Нурс . З раннього  дитинства він виявляв особливу тягу до знань, і в 13 років вивчив арабську мову і осягнув  глибокі знання  Ісламу.  Саїд відрізнявся дивовижною пам’яттю. З його біографії відомо, що він вивчив напам’ять близько 90 книг світського і релігійного характеру.

У 16 років  Саїд Нурсі переїдає в місто  Ван, де самостійно вивчав такі науки, як математика, історія, географія, фізика, біологія та ін. Тут Саїд Нурсі був прийнятий главою адміністрації міста, який привів слова міністра Великої Британії з питань колоніальних володінь Гладстона про те , що “ поки Коран буде в руках мусульман, європейці не зможуть бути справжніми господарями над мусульманами “. На це Саїд Нурсі відповів, що Коран є джерелом світла і ніколи не згасне. З того часу він вирішив зайнятися розповсюдженням істин Корану  і відкрити в Туреччині ісламський університет “Медресетуз-Захра”, який би випускав вчених по Ісламу. Для досягнення цієї мети Бадіуззаман переїхав у Стамбул. Його ідея відкрити новий навчальний заклад була передана султану, проте їй не судилося здійснитися. У столиці молодий вчений брав активну участь в диспутах і дискусіях на релігійні теми. Турецькі богослови, визнаючи знання і дивовижну пам’ять вихідця з села Нурс, назвали Саїда “дивом свого часу” – “Бадіуззаман”.

Саїд Нурсі відрізнявся від інших богословів тим, що завжди називав науку союзником релігії і, посилаючись на науку, доводив істину існування Бога і створення Їм Всесвіту. Саме такими були його проповіді в різних містах імперії.

Перша світова  війна

У 1914 р Османська імперія, не бажаючи того, вступила в Першу світову війну. Перші роки війни османи терпіли поразки від російських військ, які один за іншим захоплювали міста на сході Туреччини. Саїд Нурсі добровольцем пішов в армію і брав участь в боях за звільнення Вана, Бітліс і Муша.  За героїзм, проявлений в боях, Нурсі дослужився до командира добровольчого батальйону, але після невдалої військової операції потрапив в полон до росіян і був висланий в Костромську губернію. Місцева татарська громада, давши гарантії за Саїда, взяла його в свою невелику мечеть, де він проживав.

У 1917 році в Росії відбулася Жовтнева революція. Скориставшись хаосом, Нурсі вдалося втекти з Костроми в Санкт – Петербург, а звідти – до Польщі. Через Європу він прибув до Туреччини, яка була фактично поділена між країнами Антанти.

Опонент Кемаля Ататюрка

Після підписання Мудроського перемир’я Османська імперія вийшла з Першої світової війни. Згідно з цим документом, країнами Антанти був окупований Стамбул – почалася інтервенція в інші місця Туреччини з боку Англії, Франції, Греції та новоствореної Демократичної республіки Вірменія. У той важкий для країни момент формується новий республіканський уряд на чолі з Кемалем Ататюрком, який звинувачує теократичне положення султана в слабкості і ставить собі за мету скасування османського халіфату. Здобувши перемогу над вірменами і греками, звільнивши Стамбул від британських військ і вигнавши з Туреччини усі іноземні війська, Кемаль-паша знаходить велику військову славу і підтримку населення. Парламент Туреччини привласнює йому прізвище Ататюрк ( “батько турків”). Ататюрк домагається позбавлення останнього османського султана Абдуль Меджида ІІ титулу халіфа і проголошує Туреччину світської республікою.

Саїд Нурсі виступав проти скасування османського халіфату і управління країною нерелігійними законами. Секуляризм і європеїзацію Туреччини він вважав помилковими явищами. Послідовники Нурсі піддавали критики нововведення уряду Ататюрка – заборона на носіння фесок, читання азана і здійснення молитви турецькою мовою, а також інші реформи і нововведення. Будучи вже відомим ісламським вченим, Нурсі виступив в парламенті країни, де він говорив про такі релігійні істини, як віра в Бога і мусульманська п’ятиразова молитва. З цього приводу Ататюрк висловив глибоке обурення, на що  Саїд Нурсі у відповідь сказав: “У Всесвіті найбільша істина – це віра, після віри – молитва …”. Не знайшовши взаєморозуміння з керівництвом нового уряду, він повернувся в Ван і, віддалившись від суспільного життя, відокремлено оселився біля підніжжя однієї з гір.

Книги “Рісале-і Нур”

Основною працею життя Бадіуззамана Саїда Нурсі стало 14-ти томне зібрання творів, що представляє собою коментарі (Тафсір) до Корану  під назвою “Трактати Світла” – “Рісале-і Нур”. У них Нурсі пояснює свої погляди в термінах суфізму, тому в його працях є такі поняття, як світло, промінь, сяйво. У творах “Рісале-і Нур” автор часто вдається до порівнянь для доказу віри, існування Бога, Рая, Пекла , ангелів,  які легко зрозумілі людині ХХ століття.

У працях Нурсі основи віри доводяться за допомогою заснованих на розумі логічних доводів і доказів. У своїх книгах Бадіуззаман об’єднав традицію з розумом.

23 березня 1960 року Баддіззаман Саїд Нурсі помирає, але його працю та поширення книг Рісале– і Нур продовжили його учні.  Саїд Нурсі у світовому ісламі  вважається одним із самих авторитетних тлумачів Корану, його тексти перекладені на сотні мов, а послідовники його вчення проживають по всьому світі. Також тексти Рісале і – Нур перекладені українському мовою.

ДІА