Копистенський – видатний культурний, церковний, діяч, поборник, захисник православної віри, полеміст,  богослов, автор  твору «Перестороги», безпосередній учасник антиунійного собору ХVІ століття.

Народився в місті Перемишль, яке ще  тоді входило до складу  польського воєводства. Вступає у Львівську братську школу з метою отримання освіти. Про здобуття інших знань нам мало відомо, проте це була високо освідчена людина, що відрізняло її з сучасниками.  У 1616 році – вступає до Київського братства, де й розпочинає свою діяльність. В листопаді 1624 року возводиться в сан архімандрита Києво- Печерської лаври. Під його керівництвом та контролем залишалися наукові гуртки та друкарні.

У творчій діяльності найбільш характерні прояви мали полемічні праці, в яких порушувалася догматична, літургічна, соціально практична та інші з нею проблеми.

У співвідносних світській  та церковній філософії і мудрості, перевага надається другій, звичайно ж світське знання є необхідним, коли перебуває поруч з творами мислителів християнського періоду. Копистенським використовуються античні праці, адже у творах богослова можна віднайти філософів античності, істориків, державно-політичних діячів, розуміння необхідності збагачення української духовної традиційності на основі типу візантійськослов’янської  культури.

Копистенський детально вивчає західну історію, ознайомлюється з протестантськими ідеями, особливу увагу приділив питанню розуміння тринітарної проблеми в східній і західній теології. Теологія Копистенського носить більше неоплатоністичний апофатичний характер (єдність, непізнаваність та світлоносно-еманативний характер божественної сутності, іпостасей). В тринітарній проблемі не погоджується з католицькою доктриною про сходження Святого Духа від Сина.

Використовує філософський понятійно-категоріальний апарат з логічними прийомами (західна схоластика) в полеміках, направлених до католицизму і протестантизму. Розуміє, що потрібно розробити українську православну версію догматичного питання. Зміщує свій акцент на обстоюванні православної віри, української духовної традиційності, цікавить також  ізагальнослов’янська єдність, книжний розвиток слов’янського народу. Ним високо оцінюється просвітницька діяльність рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, блаженного Феофілакта Болгарського, Івана Рильського, Цамблака.

Характерно зорієнтований  не тільки на європейському, а візантійському гіманізму, що представлений Георгієм Гемістом Плетоном, Лаоніком Халконділом. Ідеалізоване життя первісно-християнської громади реформаційно забарвлене. Копистенським було написано низку праць, зокрема «Часослов», «Книги о вірі єдіной і святій соборній апостольській церкві», «Палінодія, або Книга оборони» (відповідь віленському уніатському архімандриту Леву Кревзі), сюди ж можна віднести проповідь «Казаньє на чесном погребі Єлісея Плетенецкого» з «Омілією, альбо казанієм на роковую пам’ять Єлісея Плетенецкого».

Захарія Копистенський у полемічний спосіб вів приховану боротьбу в захист православя, оперуючи всіма  можливими знаннями з книг, застосовуючи такі методики про які не здогадувалися католики і протестанти. Тому зробленим цим видатним діячем внесок у розвитку української духовної культури посильний і величезний.

Помирає перед Пасхою  навесні 1627 року, похований у Києво- Печерській лаврі, в родовій княжій каплиці Корецьких.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *