Про саму особистість автора книга не зазначає. Беззаперечне авторство книги за Священним Переданням належить Луці, який до того ж є учнем апостола Павла. Сумнівів існувати не може щодо написання лукою книги Діянь Апостолів однаковим літературним стилем та особливістю мови.
На думку одних науковців євангеліст Лука – безпосередній учень Павла, інші ж не погоджуються, оскільки самим Павлом у посланні до Галатів згадуються апостоли Петро та Яків, брат Господній, про Луку жодного слова немає. Проте Іриней Ліонський іншої думки, адже Лука дійсно був супутником апостола Павла, викладаючи в окремій книзі передане з уст Євангеліє. Авторство Євангелія також підтверджується церковним істориком Євсевієм Кесарійським, Климентом Олександрійським, Орігеном, Тертуліаном.
Навіть рання церква не заперечувала оригінал Євангелія, автором якого є Лука. Не менш важливим є факт останньої глави книги про зустріч Христа з Клеопою та Лукою по дорозі в Еммаус, якого не помітно в інших євангелістів. Згідно християнської традиції Лука походив із сімдесяти апостолів, котрих послав на проповідь Євангелія Ісус Христос.
Те, що Лука вважається справжнім автором Євангелія підтверджується ретельним описом недугів, які лікувалися Ісусом. Для розвіяння будь-яких сумнівів щодо авторства книги, візьмемо до прикладу послання Павла до Колосян, в якому чітко зазначає ким насправді був Лука – лікарем за професією. Лука в Євангелії здійснює опис симптому гематидрозу – поту з кров’ю під час молитви Ісуса в Гефсиманському саду.
Сучасними дослідниками Біблії розділяється думка щодо авторства. Іншими дослідниками відкидається достовірність написання книги Лукою, написання якої відносять до періоду ІІ століття. Про час створення книги теж мало що відомо. Більшість схиляється до того, що її написання відбулося значно пізніше за перші дві і раніше четвертої Євангелії. Тим не менше, традиційно прийнятною є дата 60-х років нашої ери, натомість на думку сучасних дослідників – період між 70-80 або ж 80-100 роками нашої ери.
Мова написання – койне (стародавня грецька). Згідно оцінювання ця мова, якщо враховувати Діяння Апостолів, а також послання апостола Павла до Євреїв – найкраща літературна за рівнем у тексті Нового Завіту. Так істориком з античності Меєром автора Євангелія від Луки названо найкращим.
До того ж, Євангеліє має відмінності, яких немає в інших: перша глава містить два гімни вдячності Богу, зі сторони первосвященика Захарії та Діви Марії. Дані гімни могли існувати в усній традиційній формі, а потім додані євангелістом Лукою.
Богословською особливістю Євангелії виступає пророцтво праведного Симеона про Месію, Який стане світлом для язичників; родовід Христа бере початок від Адама – праотця людства. Особлива увага автора приковується до людей і поширення Божої любові над ними. Лукою не лише описані різні характери людей, а підкреслене піклування Месії про простолюдинів. Якщо Матвій присвячує більшість із своїх притчі Царству Небесному, то Лука – людям. Чітко підкреслюється проявлення Божого милосердя до ти, хто приносить покаяння.
Науковці наткнулися на цікаві знахідки: папірусний фрагмент тексту стародавнього манускрипту Євангелія (перша половина ІІІ століття нашої ери) та повний текст книги двох кодексів – Синайського та Ватиканського, що датовані ІV століттям нашої ери.
Духовно-символічні смисли євангельських сюжетів були використані видатними авторами мистецтва: Рембрандтом «Повернення блудного сина», Караваджо «Поклоніння пастухів», «З’явлення Христа в Еммаусі»; Пєро ді Козімо «Відвідання Дівою Марією Єлисавети», Кавалліні «Стрітення»; євангельський подячний гімн вітання Діви Марії Архангелом Гавриїлом покладено на музичний текст композитором Й. Бахом, А. Вівальді та іншими видатними композиторами.
На основі Євангелії від Луки 1979 року знято фільм «Ісус», головну роль якого зіграв англійський актор Браян Дікон.
Пегас
