Виникнення зла і біблійна картина світу

Загальновідомо, що християнство визнає право на існування лише за добром, визнаючи його абсолютну нормативність, і навпаки у випадку із злом. Аналогічна ситуація в інших авраамічних релігіях, в першу чергу мусульманстві. Хоча треба зазначити, що і в інших релігіях та філософіях ми знаходимо неприйняття існування зла. Одначе, антипод добра не був створений Богом, ні тим більше не виступає, як щось безначальне. Тому виникає закономірне запитання : як чи звідки появилося зло ?

І. ЕТАПИ БУТТЯ

Спробую розділити всю історію існування всесвіту, включаючи майбутнє, поділивши на три ери. Орієнтуватися будемо на біблійну розповідь, а критерієм буде наявність зла.

1) Всесвіт до зла. Зла ще не існує.

Принаймні більшість теологів погодиться, що на «початку часів» (якщо звісно так можна назвати вічність) був лише Бог і пустота. Божество є абсолютно добрим та ідеальним з будь-якої сторони. Потім він створює ідеальний світ без зла. Між іншим він створює ангелів, серед яких далеко не останнє місце займає Люцифер. Згідно, вище написаній картині світу, останній теж має бути ідеальним, бо створений ідеальним Богом.

2) Світ зі злом. Зло появляється і тимчасово існує.

Намісник над ангелами, через заздрість до божественного трону чи ще по якійсь невидимій причині, бунтує. Частина ангелів підтримує Люцифера і, природно, програють всемогутньому Богові. Творець скидає їх на землю, і колишні ангели стають демонами. Потім вже Сатана спокушає перших людей. Так людство заражається первородним гріхом і зло вкорінюється в людях. Нечистий стає «князем цього світу».

Але Бог у відповідь посилає на землю свого сина з відомою місією – врятувати грішників через відкуп всіх гріхів його смертю.

3) Світ після зла. Зло знищено і більше ніколи не допуститься.

В Останні Дні Диявол повністю захоплює світ людей. Відбувається вселенська битва при Армегедоні, де Сатана та його сили раз і назавжди знищуються. А Страшний Суд ліквідує зло, як явище, покаравши грішників, що не покаялися. І знову, як і на «початку часів», існує лише добро.

Виникає ряд питань. По-перше: чому Сатана став злим ? Якщо точніше, то як чи звідки йому прийшла така зла думка про заздрість та непослух ? По-друге: чому цей випадок був не поодинокий, а саме чому частина ангелів стала на сторону Диявола ? Значить в них теж проникло зло.

Адже складається абсолютно зрозуміла схема:

Ідеальний Бог –

ідеально створює –

ідеальні творіння –

в ідеально доброму світі.

Як вийшло, що при такому ідеальному, в четвертій степені, розкладі взагалі могло появитися що-небудь не-ідеальне ? Звісно є відповіді. Спробую максимально знайти всі можливі варіанти.

ІІ. НЕПРАВИЛЬНА РЕАКЦІЯ

Віруючі можуть сказати, щось на подобу двох наступних реплік.

1) «Людям не треба цього знати, а треба покаятися перед Богом за свої гріхи (якщо християнство, то це прийняти Ісуса, як свого особистого спасителя)».

Якби питання стояло так : «Як нам позбутися зла ?», то відповідь була, хоч якось прийнятна. Принаймні, як гіпотетичний варіант. Але річ в іншому, питання не стоїть «як лікуватися ?», а «як світ заразився ?».

2) «Такі думки від Лукавого».

Це навіть не відповідь, а просто догматичне твердження. Навіть, якщо це так, то звідки подібні думки виникли в «голові» цього вашого Лукавого ? І так, ми знову приходимо туди звідки і прийшли.

3) «Богу байдуже».

Варіант деїстів та можливо апатеїстів (людям, яким байдуже буття Бога) не є відповіддю, бо питання про виникнення зла залишається відкритим. Вселенський негатив є безпочатковим чи його створили ?

А от агностики очікувано скажуть:

4) «Такі речі є непізнаваємі».

Але це не відповідь, а просто релятивіське ірраціональне ухиляння від неї. Адже і доказувати не треба, що не може бути взагалі альтернативи існуванню та не існуванню явища/об’єкта.

Можливі інші репліки («Ти самий розумний ?»), але вони теж не дають ніякого пояснення і свідчать, що людина не розуміє суть проблеми.

ІІІ. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПОЯСНЕННЯ

1) Бог не ідеально створив світ.

Бог то ідеальний, але так порушується ідеальність акту творіння, а відповідно творіння не можуть бути бездоганними. Біблія цього не вчить.

2) Бог не ідеальний.

А значить він не може створити щось безперечне добре. Даний пункт явно суперечить всеможливостям (всезнаючий, всемогутній і т.д.) Божества.

3) Бог не добрий.

А значить і всі його творіння просякнуті злом. Це вже відверте богохульство.

4) Зло безпочаткове.

А отже світ на «початку часів» не був ідеально добрим. Так ми бачимо моральний дуалізм, що явно не характерний авраамічним релігіям.

5) Бог спеціально створив зло.

Наприклад, щоб дати творінням свободу вибору. Як висновок нічого дивного, що світ не ідеально добрий. Звісно цього християнство не вчить.

6) Бог і Сатана – добрі.

Конфлікту нема. Другий і третій етап в такому випадку – це неправда. Та й зло, може навіть не виникло.

7) Сатани немає.

Бог є. Хоча чотири ідеальності можуть не порушуються. Але заперечення Нечистого суперечить засадам христової віри.

Це відповіді у рамках монотеїзму та навіть гностицизму, а місцями і сатанізму. Інші варіанти віри в Бога, як то деїзм чи політеїзм, можуть лише поміняти фасад, але не суть. Наприклад: «Є злі боги і добрі боги» — відповідь в пункті 4.

8) Зло і добро – абстракція.

Так як зло не існує в принципі, то воно взагалі не може появитися. Святе письмо не вчить морального релятивізму.

9) Бога і Сатани нема.

Якщо виходити із цієї позиції, то вся ця система чотирьох ідеальностей та етапи – це не більше, як фантазія віруючих. Безбожжя явно ворог віри у Бога.

ВИСНОВОК

Всі альтернативні пояснення явно суперечать біблійній картині світу, а деякі повністю заперечують.

Але зло все-таки існує і мало якось виникнути. Щось не може виникнути із нічого. (Квантова фізика не в доказ, там елементарні частини не виникають аж із абсолютно нічого). Тому виникає логічний наслідок: проблема виникнення зла не може бути вирішена в рамках авраамічних релігій, а можливі пояснення суперечать догматам даних вір. Можливо якийсь маститий теолог зуміє розв’язати цей гордіїв вузол.

Дмитрук Андрій