«Вміння жити приходить саме собою;
Лиш вір у себе,тоді життя візьмеш ти з бою!»(8;88)
Німецький геній знав про віру в себе,саме вона допомогла йому виразити себе в: поезії, філософії,науці,як всебічно розвинену людину.
Особистість черпає в вірі у себе основу для свого самовираження. Це є один із перших кроків для проявлення її індивідуальної свободи в оригінальних ідеях та поглядах.
Віра в себе включає розуміння свого внутрішнього світу самою людиною. Саме після цього народитися мрії,які згодом зможуть перетворитися на погляди та розвинутись в ідеї.
Одним з аспектів віри є довіра. Перш за все поговоримо про довіру,як довіру до підсвідомості це означає подолання страху невідомого,адже саме з невідомого приходить натхнення.
Щоб подолати страх невідомого необхідно повірити у свої можливості,тоді вони зможуть набрати достатньо сил для проявлення в об’єктивній реальності.
Ми припускаємо,що віра в себе проходить три етапи:
1.Розуміння свого внутрішнього світу.
2.Довіра підсвідомості.
3.Віра в свої можливості.
Вір у себе і ти доб’єшся щастя, — писав Іоган Вольфганг Гете.
Коли ви зможете повірити в себе,тоді ви зможете сформуватись в особистість.
Після цих етапів настає становлення,яке допоможе реалізувати свою свободу. Тільки не слід бути наївним,адже великі справи робляться не одразу,для цього необхідні: щоденне вдосконалення і зусилля. Треба боротись за себе,як вчив філософ Ортега Гассет,адже і Гете в «Фаусті» писав:
«Лиш той життя і волі гідний,
Хто б’ється день у день за них.»(8;499)
Під особистістю ми розуміємо не індивіда з сукупністю соціальних ролей,а незалежну, індивідуальну особу.
Саме віра в себе: свої прагнення,мрії,можливості і сили трансформувала і виділяла людей з «маси» в особистостей.
Не вірте без критичного осмислення авторитетам,а краще вірте собі,це дасть вам змогу оцінити досягнення «отців традиції»*.
Самовпевненість, хіба не повинна бути основою? Чому її вважають чимось образливим?
Давайте розберемо з вами це слово. Воно не несе саме по собі нічого образливого. Але люди люблять жити стереотипами,їм необхідно безвір’я до особистості і її самоприниження.
Якщо ж сформулювати сам термін,то він буде на нашу думку виглядати приблизно ось так:
Самовпевненість – це впевненість у самому собі,яка сприймає інші ідеї,а не абсолютно замикається.
Отже це є риса характеру особистості,яка породжує в ній волю до активності,тим самим не дає людиною маніпулювати за допомогою самоприниження.
Згадаємо англійського мислителя Вільяма Блейка, мислителя ,на два чи навіть більше століть випереджав свій час:
«Бог не писав в своїй скрижалі,
Щоб себе ми принижали.
Себе принизивши самого
Ти принижуєш Бога.»(5;175)
В цьому вірші мається на увазі,що саме невіра в себе не дає змоги проявитися свободі особистості,тому що вона не звертає уваги на свої можливості і сили залишаючись «сірою істотою» розчиненою в «масі».
Особистість відділяє себе від «пересічних людей»,а віра в себе, яка називається по інакшому самовпевненістю допомагає їй в цьому, потрібно тільки слідкувати, щоб вона не стала надмірною і людина не замкнулася тільки на собі.
Сарганг Тіанський