Народився взимку 1914 року в  Сент-Луісі (штату Міссурі). Батько Мортімер Берроуз-  власник фабрики з виготовлення скла, а  матір – Лаура Лі.  У подружжя народився син, ім’я якому дали в честь  діда – Вільям.  Він  змінював школу за школою.

Навчався в The Taylor School. до  нього насмішкувато відносились однокласники, намагаючись присвоїти якесь жорстоке прізвисько. Звернув увагу на роман Джека Блека «Ти не зможеш виграти».  У 1932 році  вступив на факультет англійської філології при Гарвардському університеті. У 1936 році – переїздить у місто Відень. Акцент зміщує на медицині. У 1939 році – повертається на батьківщину. Вступивши в аспірантуру Гарвардського університету, займається антропологією.  Виконує різні роботи: приватного детектива, дезінспектора, бармена, кур’єра.

Вільям Берроуз - життя і творчість

Оскільки Берроуз  цікавився товариськістю наркоманів та злочинців, що вплинуло на порушення психіки, то результат був очевидним. Пізніше як ми бачимо  романи гомосексуального характеру написані ним власноруч  привели його до вживання наркотиків.  Один із творів «Голий сніданок» є цьому підтвердженням, адже Вільямом перераховуються вжиті препарати, які використовувалися ним. Такий стан викликав огидність зі сторони рідних, зрештою сам член Американської академії мистецтв та літератури  переїхав в Мексику. В Мехіко Берроуз йде на злочин :випадково вбиває власну дружину Джоан. Подальша доля письменика була визначена.

Пише роман «Підар»,  адже прекрасно розумів, що в момент вчинення вбивства дружини він був підконтрольний своїми вчинками злому духу, тому й зайнявся письменницькою діяльністю. Довгий час твори Берроуза на батьківщині не видавались. Дебютним став твір «Джанкі. Сповідь невиправного наркомана» (викладений пережитий особистий досвід). У 1953 році цей твір було опубліковано. Автор книги носив псевдонім Вільяма Лі. Товаришує з Джеком Керуаком з марокканського містечка Танжера, де з його ініціативи пише «Голий сніданок» (пояснюються основні причини хвороби наркоманії, залежність людини від таких соціальних факторів як сім’я, політика, релігія.  Роман наважилося опублікувати у 1959 році французьке видавництво «Олімпія». В США книгу заборонили, її публікацію здійснено у 1966 році, враховуючи судові розібрання.

Норман Мейлер  високо оцінив геніальність Берроуза як письменника. Адже твір по суті є унікальним шедевром американської літератури  в другій половині ХХ століття.  У 60- х роках  виходить низка творів в трилогії Берроуза: «М’яке авто», «Квиток, який луснув», «Нова Експрес», в якийх автор використав неймовірний стиль кіберпанку. Саме тут прослідковується поява терміну «хеві-метал».  У 70-х роках  вийшли  публікації: «Дикі хопчики» (за основу взята назва пісні групою Duran Duran) ,  «Порт святих». Далі Вільям взявся за написання нарисів та розповідей.  У1974 році пише  «Книгу дихання», через десять років «Рускі», 1979 – «Тут Ах Пуч», з 1989 року – «Алею торнадо».  По останньому «Тут Ах Пуч» зроблено комікс, а пізніше знято й мультфільм.

На цьому письменник не зупиняється. У 80- ті роки на світ з’являється трилогія «Міста червоної ночі», а 1986 – «Кіт всередині» (автор дуже полюбляв кішок). Інша  книга «Новий океан» не належить авторству письменника.  Берроуз  будучи не тільки письменником, а й актором і сценаристом притягнений до ще одного твору «Обід голяком» . Початок Другої світової війни змусив його переїхати в Австрію. Проникнутий антифашистськими ідеями приятелює з єврейкою Ільзою Клаппер, підтримує її, зрештою намагається усілякими способами сприяти визволенню з концтабору і вивезенню в США. Одружився разом з нею. Але чомусь захоплення жінкою не давало йому певного стимулу в житті, вирішив налагодити відносини з особою сильної статі.

У 1939 році  зустрічається з Джеком Андерсоном. Щоб хоча б якось вразити цього хлопця, відрубує власний палець, про який пише розповідь.  З незрозумілих причин потрапляє у психлікарню Пейн-Уітні. Посилаючись на психічне відхилення відкосив від армії.  Зійшовся з неофіційною дружиною Джоан Волмер у 1944 році від якої народився син. Та стосунки між ними не були довготривалі. У 1951 році Берроуз підняв руку на жінку на вечірці і вбив.  Його відправили  до мексиканської в’язниці, в якій довелося просидіти два тижні. Психологічним ударом стала втрата сина у 1981 році.  За Берроузом доглядає Джеймс Грауерхольц в якості секретаря та няньки.

Вживання наркотиків  протягом п’ятнадцяти років, неумісне сексуальне життя негативно відобразилося на здоров’ї Вільяма Берроуза.  У вісімдесяти трьох річному віці на початку 1997 року письменник помер в Лоренсі (штаті Канзас).

Пегас