Найбільша течія китайського буддизму з культом Будди Амхітабхі, Аміди (у японській мові Аміто-фо). Звідси походить термін «амідаїзм», котрим  західною культурою позначається школа Чистої землі.  По суті це буддійська школа Махаяни (гілка далекосхідного буддизму). Школою акцентується увага на вірі та відповідному ритуалі, стає популярною в широких народних масах.

Попередником школи було Товариство Білого Лотоса. Ініціатором його  створення у 402 році нашої ери виступав Хуейюань. Закликав інших віддавати шану Будді Амітабхі для того, щоб успадкувати Західну Чисту Землю, тобто рай Будди. Зі смертю ідеолога Білого Лотосу, товариство припинило свою діяльність.

Починаючи з V–VI століття нашої ери завдяки наполегливій проповідницькій діяльності монаха Таньлуаня утворюються культ Амітабхі. Після того як проповідник помер про нього взагалі забули.  Згадали про твори Тальлуаня в Японії і офіційно проголосили першим шкільним патріархом. У 641 році нашої ери відбулася зустріч між монахом Шаньдао та наставником Даочо, останнім проповідувалися сутри на честь Будди Амітабхі.

Шаньдао був ініціатором заснування монастирської коли Гуанмінси в Чань ані. Інша школа отрималаназву  Цзінту і набула великої популярності. Цзінту запозичила філософію від школи Тяньтай. По правді кажучи, Цзінту не настільки була чернеча, а швидше активною, звертаючи особливу увагу на релігійну мирську діяльність.

Відходячи безпосередньо від передумов формування школи Чистої Землі, переходимо безпосередньо до суті вчення Чистої Землі. Що ж насправді є головним підґрунтям віровчення?  Основу вчення Чистої Землі становить спільний махаянський культ Будди Амітабхі, будучи сформований як особлива школа Китаю, займаючись проповідництвом цього культу – єдиний засіб спасіння. Відрізнення цієї школи від інших полягає в тому, що звільнення від сансари здійснюється не з допомогою власних сил, а спасіння Будди Амітабхі, тому й отримала назву «школи сил іншого», на відміну від «школи власних сил». Адептам пояснюють необхідність спирання на силу Амітабхі через принцип згасання здібностей в епоху закінчення Вчення.

Згідно доктрини школи  Чистої Землі  буддійська історія ґрунтується саме на «істинному Вченні». Є період «істинного Вчення» (500 років) та «кінець Вчення» (1000 років). В останні періоди люди не здатні розуміти складнощів буддійської філософії, ані займатися йогою. Та для цього існує інший шлях – покладення усіх своїх надій на спасіння силою співстраждання Будди Амітабхі. Стверджував, що важливо повторювати мантру «Сутри Лотоса». Противником школи Чистої Землі виступає японський монах Нітірен.

Противагою попередній школі стала Цзінту, у релігійну практику якої входила мантра «Наму Аміду буцу» (Поклоніння Будди Амітабхі). Проникнення школи Цзінту в Японію відбулося з Китаю  наприкінці ХІІ століття. На початку ХІІІ століття вже існував напрям японського типу «Істинної школи Чистої Землі», основоположником якої є Сінран.

Влада не дуже схвалювала цю школу, а та у свою чергу у XV влаштувала бунти, які прокотилися  в русі Ікко-іккі, захоплюючи широкі маси та селянство. З допомогою Сінрана ще більше посилюється віра в Амітабху, який є особистим спасителем для кожної людини зокрема, водночас підкреслюється 18 обітниця Амітабхі – клятва спасіння усіх без винятку живих істот.

У Сінрана простежується світський характер, на відміну від китайської «ортодоксії», в якій дозволялися такі речі: створення сім’ї, споживання м’яса, але так чи інакше це не є важливим понад віру в Будду та обітниці спасіння. Буддійська школа Дзьодо-сінсю стала провідною в Японії,і снуючи поряд з Нітірен-сю. Дзьодо-сінсю нараховує понад двадцять дві тисячі храмів з монастирями. Вчення Чистої Землі розвивалися завдяки монаху Кую і винайдену ним «танцювальну молитву» перед Буддою Амітабхою.  Існування школи  Чистої Землі зосереджено таких країнах як Корея, В’єтнам, Китай, Японія.

Зуміла поширитися в сторону Заходу, особливо ж Сполучених штатів Америки, острову Гаваї, міста Каліфорнії, зберігши при цьому японську форму Дзьодосінсю. Від початку носіями вчення ставали японці та китайці, але пізніше – етно-конфесіональні групи.

Тантричний буддизм Ваджраяни містить крім Західної землі Будди Амітабхі ще й Східну Акшобх’ї (Абхіраті). Буддизм Західної Чистої землі набагато популярніший від Східної. Перша земля дуже добре розуміється школою Сінгон.  Стосовно вчення можна сказати наступне: Амітабхі прагне спасти кожну живу істоту. Відродження після смерті не завжди гарантує звільнення від сансари.

Основа вчення – постійний виклик у нашій свідомості образу Будди з досягненням спасіння через віру в Амітабху. Практика є складовою комплексу «внутрішньої причини» (веде до просвітлення) та реалізації через Амітабху зовнішнього прояву (веде до духовної досконалості). Тому практика повторювання мантр «Наму Аміда-буцу» є обов’язковою у спогляданні зображення Будди та пам’ять про Його істинну сутність.

Необхідно зауважити і те, що Нагарджуною стверджувалося знаходження в основі «Вчення Чистої Землі» досягнення двох шляхів: важкого і легкого. Перший демонструє людину як пішака, другий – таку, що пливе у човні. Важкий шлях є шляхом, по якому рухаючись покладаємося на дзірікікі (вміння), тоді ж як легкий є опорою тарікі (зусилля) іншого.

Адже під цим якраз і розуміється спасіння силою Буддди. Це вчення спирається на одні із буддійських сутр «Сукхаватівюха — сутра» (у перекладі з мови палі звучить як  «Панорама Чистої Землі»). Саме на уявленні про Чисту Землю Будди Амітабхі  і виникає впливова японська буддійська школа – амідаїзм. А цще цікавим елементом у вченні є поля Будди (буддхакшетри), котрі відображаються у махаянських сутрах.

Дві з таких сутр, датованих ІІ  століттям нашої ери здійснюють опис Чистої Землі, котра в тексті називається Сукхаваті (у перекладі означає –місце, звільнене від страждання). Тобто згідно буддійського погляду воно є духовним царством, котре сприяє розвитку духу. Чиста земля – пряма протилежність царству сансари, де все відмічене дуккхі (печать незадоволення).

Сакральними книгами зображена Чиста земля – світ з відсутністю тілесної, ментальної болі живих істот. Беезкінеченими ж за числом  є джерела щастя. Ще до Аміхатби Будда перебував як бодхісатва під іменем Дхармакара. Водночас ним створюється особливе поле, що володіє досконалістю, оскільки тут відбулося відродження страждаючих істот, які дійсно у нього повірили.

До того ж у «Панорамі Чистої землі» перераховані обітниці бодхісатви, які дав Дхармакара, будучи монахом. У сутрах стверджується, що досягти західної частини космічної сфери Чистої землі людина зможе з допомогою благих діянь та медитацій. Наступна сутра «Амітаюрдхьяна-сутра»  містить шістнадцять способів споглядання, які дають можливість потрапити в Сукхаваті.

І тут необхідно досягти принаймні одну із дев’яти  стадій народження в тій Чистій землі: вищої, що проходить через вищу, середню та нижчу, зрештою середньої –нижчий клас народження. Сюди можна додати наступні: споглядання заходу сонця з відкритими та закритими (візуальними) очима; воли та льоду; ґрунту; дорогоцінних дерев; Насельників Блаженства; Лотосового Трону; трьох святих: Будди Амітабхі, бодхісатви Авалокітешвари, Махастхами, і звісно самої ж Чистої землі.

Проте є ще й простий спосіб. Для відродження людини у Чистій землі  достатнє десятиразове проголошення з щирою вірою імені Амітабхі, і тоді Будда сам попровадить набожного у Сукхаваті. Якщо в земному світі буде важко досягнути просвітлення, то в іншому людина може надіятися на рятівну поміч Будди. Амітабхі відповідає земний Будда Шакямуні, праджнаї – Пандаравасіні, від якої відбулася еманація бодхісатви Авалокітешвара.

Цей напрям буддизму не уступав жодному вченню, котре пропонувало сувору практику медитації, з вимогами до способу життя, через які доводиться  мудрість до досконалості. Багато буддистів-мирян бачили вихід у вченні «Чистої землі». Хочете запитати: Чому? Тому що вказане вчення ставить акцент на ідеях махаяні про універсальне спасіння, а не на науковості та приналежності до чернечої спільноти. Через те патріархами буддизму Ашвагхошою, Нагарджуною, Васубандхою пробуджувалися буддисти, які не мали змоги аби пробудитися в Дхармі  ума,прагнути до нового відродження в Чистій Землі Будди Амітабхі.

Подаються також методи практики досягнення Чистої землі: молитовна практика (повторювання з допомогою чоток імені Будди Амітабхі), контролювання розуму, що дає можливість побачити двох помічників – бодхісатв при Будді Амітабхі, дотримання сорока восьми обітниць Амітабхі та суворого дотримання п’ятнадцяти приписів.

Перша із обітниць – спасіння живих істот після просвітництва і поєднання їхніх обітниць з обітницями Будди Амітабхі, що дає результат відчути на собі їхнє благовоління всеохоплюючого стану чистоти та зрозумілості. Останнім є метод мовчазного заклику Будди Амітабхі і можливість контролю свого розуму.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Індуїзм

Крішнаїзм

Крішнаїзм— течія в індуїзмі. Вважається відгалуженням вішнувізму, так як Крішна виступає головним богом в крішнаїзмі, ...
Історія релігій

Бхагават-гіта

Бхагават- гіта є пам’яткою ведичної релігійно-філософської думки. Написана на стародавній індійській мові  санскрит. Через Бхагават-гіту ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *