“Ця людина повинна була або зійти з розуму, або перевершити всіх нас; я не очікував, що обидва мої припущення справдяться”. Так сказав про Вінсента Ван Гога Каміль Пісарро після його смерті.

Для того щоб краще зрозуміти творчість художника і його самого,  необхідно знати в яких умовах та в якій родині він зростав. Тому для початку ми розглянемо  його життя, а потім перейдемо до його творчості.  Вінсент пройшов тривалий і складний шлях становлення як людини, так і художника. На його шляху було чимало людей які приносили розчарування та гіркі уроки правди життя. Доля заносила його від одного берега до іншого.

Однак був таки один постійний орієнтир у його житті – його брат Тео. Їх історія це історія щирості,  вірності та підтримки. Не дивлячись на те, що народився Вінсент у сім’ї де було ще 4 брати та чотири сестри, по справжньому душевний зв’язок був лише з братом Тео. Він був тією людиною яка підтримувала свого брата і духовно і матеріально. Навіть свого первістка Тео назвав на честь брата.  Про життя Вінсента Ван Гога ми знаємо здебільшого завдяки листуванню між двома братами. Всього збереглося 650 листів. Вони продовжували листування до самої смерті художника. Та навіть помер Тео незадовго після смерті свого брата. А його дружина добилась того, щоб після 14 років перепоховати тіло свого чоловіка поруч з братом.

Завдяки брату Тео Ван Гог і познайомився з імпресіоністами. У 1886 році приїхавши в Париж до брата він подружився з Анрі де Тулуз – Лотреком. Оскільки брат працював  в галереї він відвідував виставки на яких виставлялись роботи Дега, Моне, Пісарро, і Сіслея.

Батько художника був пастором у протестантській церкві. Згодом це  відіграє значну роль у виборі життєвого шляху художником. В 16 років юний Вінсент влаштовується на роботу в компанію “Гупіль і Ко”. Це  компанія яка займалася продажем предметів мистецтва. Завдяки цій роботі Вінсент мав змогу побувати у Лондоні (1870),  де знаходився філіал компанії,  та Парижі ( 1875). В Лондоні він багато часу проводив відвідуючи різноманітні виставки. В Парижі в 1876 вперше познайомився з імпресіоністами. Однак саме в цей період він вирішує покинути галерею та присвятити себе Богу. Він немовби пізнавши одну сторону життя захотів спробувати чогось іншого. В листі до свого брата він пише: “Моя ціль – знайти роботу, де б я міг приносити користь церкві”. Художник повертається в Голландію. Викладає в школі для хлопчиків, виголошує проповіді в церкві, вивчає теологію в Амстердамі. В 1879 році Вінсент взявся за місіонерську діяльність в бельгійському селищі шахтарів. Тут він навчав дітей шахтарів писати та читати, викладав їм катехизм, доглядав за хворими. Також він віддає велику частину своєї їжі та одягу прихожанам церкви і у вільні хвилини саме тут починає малювати. Однак представники церкви не були задоволені таким завзяттям Вінсента та його стилем життя( він робив забагато і це відрізняло його від них). Отже, йому забороняють вести місіонерську діяльність. Ван Гог не бажає покидати це місце тому просто переїжджає у сусіднє село. Там він прожив цілий рік у бідності та змальовував жахливі умови життя шахтарів та їх сімей. І саме тут, і тоді він усвідомлює що його покликання – бути художником. Якщо проаналізувати цей етап у його житті можна сказати що його бажання служити Богу привело його до нього самого. Показало йому його призначення та розкрило його талант.

Повернувшись додому та провівши літо з рідними. Художник свариться з батьком на релігійному грунті через що батько виганяє сина з дому. Вінсент сказав батьку що вважає релігію “ жахливою річчю”. Він розчарувався в релігії, а не у Бозі. Поза домом він багато їздить по Голландії та малює портрети,  пейзажі місцевих жителів. Він багато подорожує. Подорож в Арль ( Японія). Так брат був єдиним орієнтиром і підтримкою в житті художника. Тому посварившись з єдиною людиною ( подробиці сварки невідомі). Є версія оскільки Ван Гог відчував що Тео мав матеріальні труднощі через нього. Відчувши що він є тягарем для брата він  вийшов з дому з мольбертом у руці пішов у поле де вистрелив собі у груди з револьвера.

Особисте життя. Що нам відомо про особисте життя художника? Та насправді не дуже то і багато. Можна сказати одне: з жінками йому не дуже щастило.  Стиль життя, невибагливість у побуті, неприв’язаність до матеріальних речей. Погодьтеся, не надто привабливим виглядає чоловік який живе на кошти брата, не має ні постійного житла, ні ясних планів на майбутнє.  Навіть ті які любили його, не діставали благословення від батьків на шлюб з художником. За нашими мірками,  у наш час він виглядав би  як бездомний волоцюга від якого всі тікають. Він був людиною яка дбала про інших та хотіла допомогти цьому світу бути кращим та добрішим. Він співчував і приймав активну участь у житті суспільства яке відкинуло його руку.  Однак і у нього були свої сердечні рани та свій життєвий досвід у сердечних справах. Повернувшись  додому після місіонерства він закохався у свою двоюрідну сестру, яка тільки но овдовіла, Конелію Адріану Фос – Стріккер. Він освідчується їй пропонує руку та серце. Однак обраниця йому рішуче відмовляє. Наступного разу любов приходить до митця  після того, як батько вигнав його з дому. Ван Гог жив деякий час у Гаазі в друга Антуана Мове. Останній вигнав його через стосунки з повією Класиною Хоорнік ( відома як Син). Він намалював її портрет під назвою “Скорбота”. Ця робота відображала перше враження художника від цієї жінки коли він вперше побачив її. Вінсент на цьому етапі свого життя провів з нею та її дітьми півтора року. По малюнку відчутно що він не був байдужим до неї.

Наступною була історія з Марго Бегеман яка жила по сусідству з батьками художника. Вона закохалася у Вінсента і той відповів їй взаємністю. Однак батьки дівчини не давали згоди на цей союз. Далі як в класичному романі. Марго намагалася отруїти себе, але її врятували. Однак цей випадок назавжди зіпсував її стосунки з художником.

Напевне художники найбільші мрійники в світі. Вони  проживають це життя не для себе, а для того щоб сказати щось цьому світові. Їх головне завдання принести творчість у світ. Вони жертвують собою заради мистецтва, заради ідеї, заради краси. Напевне у цьому їх найбільше щастя і найбільша трагедія.

Більше, принаймні мені, невідомо про його жінок. Далі почалась нова епоха в житті художника де було більше творчості, нових викликів та нових проблем.. про як ми поговоримо нижче.

Історія з відрізаним вухом та хворобою.

Перебуваючи в місті Арль (Японія), про який розповів йому Тулуз – Лотрек, Ван Гог багато працює. Йому подобається природа Японії. В той же час брат Тео висилає йому гроші та виставляє його картини в Незалежному Салоні. Скоро митець починає втомлюватись та відчувати самотність тому пропонує своєму другу Гогену приїхати в гості.

Однак спільне проживання не принесло художнику очікуваного полегшення. Вони постійно сваряться. Гоген намагався внести свої правила до ведення господарства та фінансів згодом висловлював своє бачення мистецтва. Ван Гог дедалі більше ставав дратівливішим. Одного разу він накинувся на Гогена з бритвою в руках. Йому він не зробив тоді нічого,  а от собі відрізав нижню частину лівого вуха. Його забрала поліція та відвела в заклад для душевнохворих. В цей період і фізичний і духовний стан Ван Гога було дуже плачевним. Однак в цей момент він пише одні з найвідоміших його робіт: “Автопортрет з трубкою”, “ Автопортрет з відрізаним вухом та трубкою.”

Це був жахливий період в житті художника. Місцеві жителі боялися його та були незадоволені його поведінкою. Навіть збирали підписи про його примусову госпіталізацію яка назбирала 81 голос. Під тиском він дає згоду на лікування.  В лікарні йому ставлять діагноз епілепсія. Після лікування йому стає краще і йому дозволяють малювати. Саме тоді він пише свій шедевр “Зоряне небо”.

Після всього пережитого він вирішує повернутись в Париж.  Тут він знайомиться з дружиною брата. Саме завдяки своєму мистецтву його запрошує терапевт – гомеопат доктор Гаше. Він навіть малює його портрет. Все ніби налагоджується. Йому подобається лікар і місцевість. Навідати брата приїздить брат Тео з дружиною та сином. Однак саме згодом станеться непоправне. Ван Гог перерве своє житя пострілом у груди.

Важко сказати що так давило на митця. Мабуть все потрохи.

 Творчість Вінсента  Ван Гога. Головні роботи.

Для більшості з нас Вінсент Ван Гог знайомий  завдяки своїй картині “Соняшники” та “Автопортрету з відрізаним вухом та люлькою”. Хотілося б зупинитись на історії створення цих картин. Кожній картині належить певна історія. Для того щоб краще зрозуміти цінність та значення цієї картини краще знати про ті обставини які надихнули, стали причиною, поштовхом до написання. Самі по собі картини також гарні. Однак стають особливими та незабутніми зі своєю історією вони немовби оживають.

Отже “Соняшники”. Ця картина була написана Вінсентом у порівняно світлий період його життя. В травні 1888 року художник переїжджає у відомий “ Жовтий дім” на площі Ламартин в Арлі. Він мріє, у нього величезні плани про відкриття в Провансі “ Майстерні Півдня”. Митець дуже любив схід. Східні мотиви, пейзажі, національний одяг, погляд на світ та на людину. Це мала б бути культурна платформа. Простір для художників та творчих людей. Ось як бачив це місце сам майстер “ Насправді я хочу створити дім мистецтв, в якому б все, від крісла до картини, мало би свій стиль.” Він планував на стінах розмістити свої ж картини та роботи своїх друзів. Саме завдяки цій мрії і з’явились знамениті “Соняшники”. Він бажав прикрасити стіни майстерні серією декоративних картин. На початку серпня він писав Емілю Бернару: “  Думаю прикрасити стіни півдюжиною картин які зображають соняшників”. А ось уривок з листа брату Тео: “ Сподіваюсь, що поселюсь з Гогеном в нашій майстерні. Хочу її прикрасити. Тільки великі соняхи.”

В серпні 1888 року художник написав дві картини які зображають соняшники. На одній картині можна нарахувати 12, на іншій 14 квітів. Перед приїздом Гогена він повісив ці дві картини в кімнаті яку готував для свого друга. Зараз одна з картин знаходиться в Філадельфії, — інша – в Лондоні.

Зовсім інша історія в створення картини Автопортрету. Обставини її створення описані вище. Насправді автопортретів у Ван Гога багато. Просто найвідомішим є вищезгаданий. І якщо поставити їх у хронологічній послідовності то виходить просто намальована історія життя художника. Його зміна як особистості. Бо ж на обличчі, очах, зморшках у кожній рисі читається спочатку радість і цікавість а пізніше розчарування втома та відчай. Взагалі існує версія що через потяг до абсенту йому ніхто не хотів позувати ( таким він був нестерпним). Тож залишалось йому малювати самого себе.

Художник залишив після себе близько 850 картин. Приблизно стільки ж ескізів, малюнків та офортів. За життя Ван Гог продав всього лише декілька своїх картин. А в 1987 році на аукціоні в Нью – Йорку його картина “Іриси” була продана за 53 мільйони доларів.

Богач Наталя.

Джерела:

  1. Великие художники. Часть 1. Винсент Ван Гог. 2005.

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
3
Любовь
0
Так себе
1
Глупо
0

Интересно почитать:

Мистецтво

Пізанелло

Антоніо Пізанелло – видатний італійський художник школи кватроченто раннього періоду Відродження. Народився у 1395 році ...
Мистецтво

Високе Відродження

Високим Відродженням варто називати такий  історичний період розвитку італійського мистецтва, який припадає на кінець XV ...
Мистецтво

Мазаччо

Томаззо Мазаччо (Джованні ді Гвіді) народився у 1401 році. Батько  Джованні ді Моне Кассаї займав ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *