Соціальна концепція російської православної церкви це збірник приписів та настанов, які повинні виконувати вірні християни. Хоча соціальна концепція РПЦ відразу зустріла критику, але більшість віруючих і вчених богословів схвально ставляться до неї.
Документ про соціальну концепцію базується на звичаєвому праві людини, але ставлення до нього, в світі, є дуже умовним. Цінність життя, як декларована незмінна цінність, посідає найвищу ієрархію як в соціальній концепції так і в звичаєвому праві, але по різному інтерпретується як віруючими так і невіруючими людьми. Переважна частина людей схвально віднесеться до того, щоб пожертвувати однією, двома, чи навіть сотнею людей, заради спасіння більшості. Прикладами цього є освячення церквою військових, капеланство, в тому числі і фронтове, додавання до сонму святих воїнів різних епох, таких як Георгій Переможець, Олександр Невський та Олександр Суворов.

Хоча соціальна концепція РПЦ прямо не стверджує, що потрібно вбивати ворогів заради блага народу, який захищається, натомість багато говорить про самопожертву. Все це, на мою думку, прояви утилітаризму. Дійти подібного висновку можна проаналізувавши категорії закладені в соціальній концепції православної церкви. Наприклад, смерть людини, яка сталась в наслідок соціальної несправедливості, насильницької смерті, вбивство чи самогубство розуміється як негативне явище, але смерть за віру, родину чи державу всіляко підноситься церквою і, в кінці кінців, прославляє саму церкву-мати таких альтруїстичних людей. Тобто церковні інститути мають користь від людської жертви цінністю в життя.
В главах документу, які говорять про соціальну справедливість, турботу багатих про бідних та недопустимість бідності, утилітаризм набуває форму соціального. Ідеї про соціальну справедливість не настільки утопічні, як в марксистів, але перш за все вони мають на меті створити чи підтримувати суспільство в здоровому вигляді, а це дасть змогу церковним інститутом вести повноцінну роботу. Ще в 1864 році католицький єпископ Майнц Кетлер в своїй книзі «Робоче питання і християнство» виступив за створення християнсько-соціальної ідеології. Його ідея знайшла відображення в Соціальній доктрині католицької та православної церков, так як робота над соціальною концепцією російська церва почала в 1996 р. по більшій мірі як реакція на дії католиків.
Коріння утилітаризму не потрібно шукати в навмисному задумів богословів, які працювали над документами. За словами Стюарта Міля утилітаризм існує на інтуїтивному рівні прагнення людини до щастя. Основи соціальної концепції складалися не Богом, а людьми і тому на всіх її рівнях присутні утиліристична етика. Звичайно, що церква формально ставить земне щастя і справедливість на друге місце після небесного, але вони обидва мають однакові витоки.

Лисенко Антон