Отож, свідомість відноситься до філософської категорії понять. Це так звана сфера людського мислення, яка здебільшого є направленою на людську життєдіяльність, тобто від її знань до вмінь, навиків, яка може простягатися як зовнішньо так і поза організмом. Ця сфера має також центр і межу напруження з чимось непізнаним. У людській свідомості перебуває та мандрує монада «Я» (усвідомлення того, що людина земна, тілесна істота, за Едмундом Гуссерлем вона є не тільки субстратом переживань, а їх сукупністю, тобто феноменолог вважає її фактичним ergo, яке охоплює собою реальне і потенційне свідоме життя емпіричного «Я»).
Російський філософ та математик Микола Бугайов під «монадою» розуміє живий елемент, автоматичний і самодіяльний індивід , що володіє психічним змістом, суть якого полягає у бутті монади для самої себе. Навіть коли робиться акцент на понятті свідомості, у той час відбувається активізація будь – якої із головних частин півкулі головного мозку людини. Це може вказувати також на людське мислення і її ментальність.
Які ж типи свідомості ми можемо виділити на даний час. Відомо, що свідомість можна розрізнити за її типами. Сюди ж можна віднести такі типи свідомості:
1) Релігійна свідомість — перш за все базується на релігійній вірі в постулати, тобто таким може виявляти себе християнська свідомість.
2) Сексуальне – в основі якої лежить статевий потяг, інтимні стосунки.
3) Матеріальне — полягає в системі показників як кількісних так і якісних, які визначаються людськими потребами.
4) Творча свідомість — у ній свідомість може носити різні описи: від наукового до фантастичного, від фантастичного до казкового.
5) Етимологічна — свідомість може бути визначена безпосередньо через мову, засоби спілкування і передавання людського досвіду.
6) Чуттєва – відчуває оточуючий навколишній світ, утворюється шляхом практичної людської діяльності на базі відчуттів, які отримуються в самому процесі.
7) Осмислена свідомість — включає у собі абстрактне розуміння речей, предметів, об’єктів пізнавальної діяльності, осмислення ієрархічної структури, споглядальний пізнавальний зв’язок.
Таким чином свідомість відіграє важливу роль у людському житті, впливає на засвоєння нею процесів і явищ, що відбуваються у світі, в реальному житті, у якому вона існує як матеріальна і духовна, фізична і біологічна істота, індивід у суспільстві; мислячий суб’єкт, що наділений волею і відстоює свободу слова, думки, ідеї.
Богдан Стрикалюк
