Типи громадського розвитку

Для  початку  необхідно  дати чітке визначення  поняттю  «громадський розвиток».  Щоб  перейти  до  цієї   важливої  на нашу думку  концепції  слід  зрозуміти,  що  собою  представляє  суспільство, які  існують  точки зору  щодо  громадського  розвитку  суспільства  і  яке  вони  становлять  значення  у філософії  історії.  Насамперед  потрібно зазначити, що  суспільство  складає  собою  динамічну  систему.  Розвиток  суспільства  є складним процесом  взаємодії    людей, громадськості, інститутів  з об’єктивними  умовами,  встановленими  рамками  досягнення їхньої мети, реалізації   діяльності та  отримання  ними результатів.   Якщо ж брати до уваги  історичний  реалізм,  то для нього   вирішальну  роль  в історії  розвитку  суспільства  відіграватиме  суб’єктивний  фактор –  свідома активність  еліти, партій, класів,  впливовість їхніх  інтересів,  вироблення програм,  організаційність,  воля, енергія  до  реалізації  своїх інтересів.

Розвиток  суспільства  може  відбуватися  з допомогою  двох процесів – прогресу  та регресу.  Перший   передбачає   суспільний  рух  від  низького  до високого,  від частини до цілого,  другий   навпаки  –  від  високого  до низького, від складного  до простого  і так далі.  Суспільний  прогрес  завжди супроводжується  регресом,  якщо  моментально  відбувається  знайдення чогось або  ж  його  втрата.  Тому  для розрізнення  процесів  суспільного  або ж інакше кажучи громадського  розвитку,  філософами  – соціологами  було  розроблено  три основні  підходи  об’єктивного історичного   розвитку  суспільства:

  • Циклічний (коловий)
  • Лінійний (поступовий)
  • Спіральний (складний)

Представниками  ідеї  циклічного  історичного та соціально – філософського  розвитку  суспільства  стали  Віко, Данилевський,  Шпенглер, Бродель, Тойнбі, Кондратьєв та інші. Віко  створив теорію під назвою  «історичний колообіг»,  вважаючи основною причиною  становлення суспільств – етносів – Бога.  Він  крім  цього  виділяє  чотири епохи: 1) божественну; 2) героїчну; 3) людську; 4) падіння, зруйнування, повернення до першопочаткового стану.   Прихильники  лінійної  концепції  Конт, Спенсер, Морган, Дюркгейм, Ворд  розглядали  теорію  еволюційного  розвитку суспільства  як  процес  змін,  тобто від  низького  до високого,  від простого до складного  і інші. В основі  даної теорії  прослідковувалася  аналогія  з живим організмом та його  ростом.  Суспільство  розглядалося  ними як певний  організм,  що складається  з клітин – людей та органів –  інститутів  суспільства.  Спіралевий  тип громадського суспільства  може   бути як лінійним так і циклічним, проте  в результаті  ми отримуємо  тільки спіраль, а не коло, коли сам цикл  не є  остаточно завершальним,  набуваючи  нових  рис.  Це може  означати  лише одне, що не може  існувати  циклічний  або лінійний  тип  громадського  розвитку  суспільства,  якщо  вони тісно переплітаються  між собою. Ідеологом  цього підходу  є німецький  філософ  Георг Гегель, який  в основу  своєї  концепції щодо  громадського  розвитку  поклав  «теорію  заперечення».

Богдан  Стрикалюк

Коментування закрито

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook