До визначення  типології  політичних систем суспільства  підходять по – різному.  Така типологізація  характерна с методологічним  та прикладним  навантаженням. За першою теорією,  існування та функціонування політичних систем можливе тільки в  класовому суспільстві,  класове відмирання  призводить до втрати політичного характеру.

Політична система  має  такі  класові  ознаки  та риси: міжкласові, загально суспільні, національні, групові, загальнолюдські.  До того ж були розроблені  концепції  політичних систем Далем, Алмондом.

Даль  висуває   демократичні, авторитарні, тоталітарні політичні системи.  На думку Алмонда, втілюється плодотворна  взаємодія  різних  політичних систем, при врахуванні характеристики   особливостей різноманітних культур,  що дає можливість  відкриття додаткових  каналів ефективної  співпраці та партнерства  різних систем.

Політологічна література містить  класифікацію  політичної системи. Здійснюють поділ політичних систем на консервативні та ті, які трансформуються.  Мета  перших – зберегти традиційну структуру, складену  форму  політичної влади,  а інші проводять суспільні перетворення.

В першу чергу зміна форми власності (рабовласницька, землевласницька, на засоби виробництва, державницька, рівноправ’я стосовно існування  та розвитку різних форм власності );  з іншої –  державна форма правління  та ідеологія.

Типологія політичної системи суспільства  є характерною  для співвідношення та взаємодії з її структурними елементами.  Місце, роль, зміст та напрям  залежать від характеру  політичної системи, темпів суспільного розвитку.

Типологічна різноманітність  підтверджує  багатомірність  такого феномену  як  політична соціальна  система. Будь-котра політична система  має  необхідність  у визнанні  із суспільної сторони.

Можливість визнання політичної суспільної системи  імовірна при висловлені  об’єктивних людських потреб. Не має прямого та однозначного зв’язку між легітимізацією  політичної системи суспільства  і тієї реакції  на   суспільні потреби.

Вадим Підосичний