Тринадцятикнижжя – це повний збірник всіх конфуціанських текстів. В основному  збірник наповнений  тими ж текстами, що  П’ятиканоніє  і Чотирикнижжя. Тільки в  ХІХ столітті з’явилося готовий варіант  Тринадцятикнижжя  для європейців, яке ми знаємо зараз, з усіма поясненнями і посиланнями. До цього книга була доступна тільки на китайській і японській мовах.

В кінці другого тисячоліття до н.е. в Тринадцятикнижжя  увійшли 8  текстів: шість з них були взяті з шести правил аристократів, які іменувалися  «класиками», а два були відомі «Шу цзин» і «Ши цзин».

Тринадцятикнижжя

Тексти, що увійшли до складу Тринадцятикнижжя .

1) «Книга Змін» – «І-цзин» – авторство належить першому імператору Китаю Фу Сі, написана вона була близько 700 року до н.е.

2) «Шу цзин» – багато  китайців досі вважають цей твір Конфуція кращим для вивчення історії, в ньому представлені багато легенд про те, як протікало життя китайського народу  на протязі їх довгої історії.

3) «Ши цзин» – Конфуцій склав повний збірник стародавніх пісень, присвячених побуту китайських імператорів.

4) «Чжоу Чи» –  невідомо, коли і ким написана дана книга. Історики сперечаються вже не один десяток років, але китайські літописи приписують її написання молодшому брату засновника династії Чжоу, якого звали Чжоу-гун. «Чжоуські ритуали» – складна для прочитання книга, яку вважають  класикою китайської літератури.

5) «І  лі» – один з трьох канонів правил благопристойності, автора якого вчені так і не з’ясували. Одні кажуть, що текст написаний Конфуцієм, інші вважають автором Чжоу-Гуна. Тлумачення цього тексту рекомендується вивчати в китайських школах.

6) «Лі цзи». Авторство цього твору належить учням Конфуція, Цзен-цзи, Янь Юаню і Гунсунь Ні-цзи. Сам текст був складений в І столітті до н.е., але постійно піддавався редакції. У цьому тексті прописані всі нори, як в сімейному, так і в державному житті.

7) “Цзо чжуань” – справжній приклад класичної китайської прози, описується період з 722 до 468 роки до н. е..

8) «Гун’ян чжуань» – текст  вдає із себе літопис китайської історії, швидше за все, хроніки царства Лу , а Конфуцій її тільки допрацював, склавши хронологію подій.

9) «Гулян чжуань» – це той же літопис в стилі Чуньцю.

10) «Лунь юй» – це короткі коментарі  учнів Конфуція про нього, а також всіх його вчинків і дій. Книга була написана відразу ж після смерті вчителя.

11) «Сяо цзин» – «Канон синівської шанобливості». У ньому описується діалог між учителем і його учнем Цзен-цзи. Автор Конфуцій. Так як текст досить простий в своєму розумінні, його часто використовують в початковій освіті китайських дітей.

12) «Ерья» – словник, створений групою китайських вчених в ІІІ столітті до н.е. Дуже цікавий у своєму змісті, так як прописує норми орфографії китайської мови і позначення ієрогліфів.

13) «Мен цзи» – текст є описом роздумів великого нащадка Конфуція Мен цзи, який говорить про те, що немає нічого гіршого, ніж сучасні підвалини суспільства. Сама книга складається з 11 глав, кожна з яких носить свій особливий посил.