Тхить Нят Хань, або Тит Нат Хань, – буддійський монах напрямку дзен і автор понад 100 книг і статей по дзен-буддизму, що вважається одним з найвпливовіших духовних лідерів сучасності.

Тхить Нят Хань був народжений 11 жовтня 1926 року на центральних рівнинах В’єтнаму. У 16-річному віці постригся в ченці. Розчарувавшись в чернечих принципах відокремленого і бездіяльного осягнення Дхарми, Тхіть Нят Хань приєднується до «буддизму активної дії», в якому поєднуються духовна і соціальна діяльність.

У 1960-х роках він створює в Сайгоні молодіжну організацію, яка займається відновленням, постраждалих в ході В’єтнамської війни, територій, але викликала своєю політичною індиферентністю недовіру влади. Незабаром вирушає в США через загрозу арешту в рідній країні і в надії привернути увагу громадськості до травматичного досвіду В’єтнаму й ідеологічного тиску на селянські маси, і залишається, щоб здобути освіту в Прінстоні, після чого кілька років займається науковою та викладацькою діяльністю, читаючи лекції в Колумбійському університеті.

Переконавшись, що ні публічні виступи, ні навіть участь в мирних переговорах в Парижі в 1973 році не можуть кардинальним чином вплинути на внутрішню політичну ситуацію В’єтнаму, монах зосереджується на наданні гуманітарної допомоги сиротам В’єтнамської війни і забезпеченні безпеки еміграції через Сіамську затоку, однак і ці спроби були припинені урядом. Зневірившись у власних силах, в кінці 1970-х роках Тхить Нят Хань  на п’ять років зачиняється від світу для медитацій.

До громадського життя повертається в 1982 році, прийнявши запрошення на одну з конференцій в Нью-Йорку. У департаменті Дордонь на півдні Франції монах створює невелику буддійську громаду «Село слив», де і в даний час вчить Дхармі, проводить медитації і пише книги по дзен-буддизму, в яких органічно сплітає елементи східної та західної думки. Він неодноразово звертається до проблеми переосмислення повсякденності. Буддійське вчення, на думку релігійного діяча, повинно розумітися і здійснюватися не як втеча від реальності, від мінливості сансари, а як практична зміна розуму, що дозволяє перетворити світ, вирішити суспільні проблеми не на їх поверхні, а у корені.

Ольга Степаненко