На думку деяких фахівців, даний твір може бути збіркою легенд древніх народів, але авторський склад, чітка композиція доводять зворотне.
Гесіод у своїй поемі описав походження і родинні зв’язки 300 богів, але про кінцеву мету автора були пізніше висунуті деякі припущення. Були вчені, які вважали «Теогонію» спробою розібратися в походженні світу. Інші ж визначали її як славослів’я Зевсу, гімн превеликому з богів.
Гесіод веде оповідь, в якому представлено три покоління: Ураніди, Кроніди, гіганти і люди. Ураніди — ті, хто народжений від Неба і Землі, Кроніди — олімпійські боги з Зевсом на чолі. Родовід богів здається тут не головним, поступаючись по значущості піснеспівів на славу Зевса, який став основою світобудови. Древній автор робить спробу проникнути за зовнішню, видиму, оболонку створення світу. Гесіод підводить до стійкої моделі навколишнього, очолюваного верховним олімпійським божеством.
У поемі розглядається не тільки хронологія розвитку божественних істот, а й розділ між ними мирських благ і почестей. Якщо вірити поетові, першим з’явився в світі Хаос. За ним Ерос, Гея і Тартар. Від них і починає розгалужуватися численний сонм богів, пов’язаних родинними зв’язками. Біля витоків величезного потомства стояла і Земля.
Гесіод пристрій світової системи розгортає на сто вісімдесят градусів. У його викладі існуюче справжнє породжує космогонію, адаптовану під нього, а не навпаки. Вироблене від Землі і Хаосу, ставши єдиним цілим, утворює наявний світ.
«Теогонія» представляє світ у двох іпостасях, одна з яких міфологічна, а інша космогонічна. Кожній з них відповідає і свій образ Зевса. А ось образ людини всюди тільки мається на увазі.
Загалом, Гесіод розвиває ідею справедливості, світового порядку і соціального права, шанування вищих істин. Ось тільки грунтується це не на людських якостях, а робиться наголос на жертвопринесення богам.
«Теогонія» Гесіода спирається на міфи, позичаючи їх у Гомера, але не має нічого спільного з нею, даючи нові напрямки і висуваючи нові ідеї.
Деяка безладність змісту «Теогонії» не завадила їй зайняти чільне становище в античному світі, будучи авторитетним керівництвом для наступних дослідників.
Іван Гудзенко
