Молитви та благословення сиддуру вдихають старозавітні почуття хвали, подяки, прохання, заступництва, визнання гріха та молитви про прощення; численні короткі вірші з псалмів виражають ці релігійні почуття. Оскільки традиція довгий час дозволяла додавати нові молитви та гімни (пійютім), щоб озвучити сучасні потреби та прагнення, сидур відображає єврейську релігійну історію, виражену в літургії та молитвах. Таким чином, Вихід все ще залишається центральною темою Пасхи, символом і знаком надії та довіри до Бога.
Хоча літургія та молитви використовувалася довго до руйнування Другого храму (70 р. н.е.), саме Амрам бар Шешна (9 століття нашої ери) з Вавилонії вперше склав повний сиддур на прохання іспанської конгрегації. Варіації зберігаються в сучасних виданнях сиддурим через ритуальні та конфесійні відмінності та місцеві переваги для таких речей, як необов’язкові молитви. Але основні елементи настільки незмінні, що не можна сказати, що жоден сидур не втратив своєї соборності.
Наприклад, сефардські та ашкеназькі громади мають дещо інші літургії, як і сучасні єврейські конфесії . В результаті можна знайти Сидур,створений певними групами та для них, з перекладами, коментарями, макетом та дизайном, призначеними для покращення молитви цієї спільноти.
Іван Гудзенко
