Людська свобода в такий абрамічних релігіях як іслам та християнство розуміється перш за все як свобода волі, що дає можливість людини обирати між злом та добром. Людина приречена бути свободною, казали екзистенціналіти. Це формулювання можна булоб використати для пояснення свободи людини і в християнстві, але вони вбачали свободу, в том числі й від релігійних норм. Так наприклад робота Жана Поля Сартра “Екзистенціоналізм це гуманіщм”, за яку він отримав нобелівську премію у галузі літератури була направлена саме проти католицької церкви.
В Стародавньомі світі не було свободи, в нашому розумінні, і хоча Сократ та Аристотель наголошували, що свобода полягає у вільному виборі морального вчинку, свобода грецького супільства омежувалась полісом. В греків свобода була синонімом порядку. Про це можна прочитати у праці Коллінгвуда “Ідея історії”. Тільки християнська культура принесла справжне розуміння свободи особистості в духовному світі, а епоха Відродження зробила людину вільною і в громаднському світі.
Біблія навчає, що людина повинна реалізувати свою сутність у єдності з Божеством. Проблема складається в тому, щоб з’єднати універсалізм Божественої волі, з однієї сторони, та маральні зусилля людини, яка ще не досягла з’єднання з Божеством – з іншої. Так Августин каже, що реалізація добра в людині можливе лише за допомогою Божої благодаті. При чому він не пов’язує свідоме звернення людини до неї, вона проявляється незалежно від нього. В протестантизмі свобода волі зводиться до мінімуму, через вчення про напаредвизначеність. Однак парадокс протестанського вчення полягає в тому, що людина повинна вишукувати “шифри” обраності, тим самим приймаючи мотивацію до активного типу особистості.
Свободу в християнський культурі осмислювали не тілки богослови. . Значний вклад зробили й філософи. Цікавим прикладом може стати питаня, яке задав інквізитор Декарту: “чи може Бог підняти камінь, який сам створив?” Декарт відповів: “вже не може”. Маючи на увазі людину, яку Бог наділив свободоя за християнським вченням. Так Гегель казав, що християнство вносить в свідомість европейської людини те, що історія – це процес в усвідомленні свободи.
Отже, свобода є однією з фундаментальних катогорій європейської філософії, та християнської культури, без якої є неможливою антропологія. Людина в християнському розумінні створена бути вільною. Людина має свободу волі, що є умовою свободи вибору.
Антон Лисенко
