Дунайські походи та протистояння з Болгарією
Після східних кампаній Святослав звернув увагу на Балкани. У другій половині 960-х років між Візантійською імперією та Болгарським царством загострилися відносини. Візантійська дипломатія прагнула використати військову силу руського князя для послаблення болгар.
У 967 або 968 році Святослав розпочав свій перший дунайський похід. Руські війська здобули низку перемог і закріпилися на частині болгарських земель. Однак князь не обмежився виконанням початкових домовленостей із Константинополем. Його прагнення утвердитися в Нижньому Подунав’ї суперечило стратегічним інтересам самої Візантії.
Літопис зберіг розповідь про намір Святослава перенести свою резиденцію до Переяславця на Дунаї. Князю приписують слова про те, що саме сюди надходять багатства з різних країн: золото, тканини, вина, коні, хутра та інші товари. Хоча історики не розглядають цю промову як дослівне висловлювання Святослава, вона добре передає економічне значення дунайського регіону.
Здійсненню балканських планів перешкоджали події на Русі. У 968 році печеніги взяли в облогу Київ, де перебували княгиня Ольга та сини Святослава. Звістка про небезпеку змусила князя повернутися для захисту столиці.
Після смерті Ольги в 969 році Святослав знову вирушив на Дунай. Перед цим він розподілив управління найважливішими землями між синами: Ярополком, Олегом і Володимиром. Таке рішення мало забезпечити владу князівської династії на час його відсутності.
Загибель Святослава та історичне значення його походів
Повернення князя на батьківщину виявилося трагічним. У 972 році біля дніпровських порогів на його загін напали печеніги. Святослав загинув у бою.
За літописною традицією, напад очолював печенізький князь Куря, який нібито наказав виготовити чашу з черепа переможеного супротивника. Ця розповідь стала одним із найвідоміших епізодів давньоруського літописання, хоча її подробиці неможливо підтвердити незалежними свідченнями.
Образ Святослава значною мірою сформувався завдяки літописним описам його військового побуту. Князь постає невибагливим воїном, який обходився без розкошів, спав просто неба та розділяв труднощі походів зі своєю дружиною. Саме з його іменем пов’язують знаменитий вислів «Іду на ви», що символізував відкритий виклик противникові.
Історичні наслідки правління Святослава були суперечливими. Його східні походи прискорили занепад Хозарського каганату та змінили політичну рівновагу в регіоні. Водночас виснажливі війни на Балканах не забезпечили Русі тривалих територіальних здобутків. Загибель князя посилила проблему наступництва, яка невдовзі призвела до боротьби між його синами.
Святослав Ігорович залишився в історії одним із найвизначніших полководців Русі X століття. Його діяльність засвідчила військову силу Київської держави, але водночас продемонструвала обмеженість завоювань, які не спиралися на стійкі механізми політичного управління.
Іван Гудзенко
