Основна категорія філософії – історичний матеріалізм. «Формація» — термін, який запозичується Карлом Марксом з такої науки як геологія для введення у суспільствознавчі науки. Сам термін більш охарактеризований в марксистській філософії через його специфічну структуру, закони виникнення, функціонування та розвиток.
Всесвітня історія представлена Марксом у вигляді природничо-історичного закономірного процесу суспільно-економічної формації, що може змінюватись. Беручи до уваги економічний тип відносин у виробництві, він виокремлює п’ять історичних економічних формацій: первісно-общинний, рабовласницький, феодальний, буржуазний, комуністичний лад.
Перша соціально-економічна формація була пройдена усіма народами. Із розпадом першої формації перейшли до класової – рабовласницьке та феодальне виробництво, а згодом дійшли до буржуазного і комуністичного.
Власне буржуазна соціально-економічна формація завершує передісторію суспільства. Закономірно з поглядів Маркса та Енгельса її мала б змінити інша формація – комуністична, з якої розпочато відкриття історію людства.
Щоб вирішити протиріччя між новою продуктивною силою і виробничими відносинами, Маркс вводить формулює закономірності формаційних змін.
Перше формулювання звучить так: жодна суспільно-економічна формація не може загинути раніше розвинених продуктивних сил, для яких надається простір, а нові виробничі відносини не можуть з’явитися раніше за дозрілі у старому суспільному лоні існуючі матеріальні умови. Друге формулювання: Одна формація може переходити в іншу за рахунок соціальної революції як розв’язання протиріч у виробничому способі, що призводить до зміни усієї системи соціальних відносин.
Проводячи певний аналіз нового історичного процесу Маркс крім того виділив три соціальні типи, як назвав: первинною (особистою залежністю), вторинною (зовнішньою залежністю), третинною формацією (вільною індивідуальністю). Первинна є характерною для первісного суспільства (раб поглинений тотальним родом); вторинна – феодального та капіталістичного (юридично вільна людина, яка змушена продавати робочу силу); третинна – майбутнього суспільства (гуманізм, свобода, умови для людини щоб їй всебічно розвивати сутнісні сили).
Теорія суспільно-економічної формації складає методологічну основу концепції науки, такої як історія та суспільствознавство.
Вадим Підосичний
