Для нього філософія була не теоретичним заняттям, а способом життя, спрямованим на внутрішнє вдосконалення і пошук істини.
Принцип «пізнай самого себе»
Однією з ключових засад сократівської філософії є принцип «пізнай самого себе». Йдеться не про психологічне самоспостереження, а про усвідомлення власних переконань, цінностей і меж знання. Самопізнання для Сократа є умовою морального життя. Людина не може бути доброчесною, не розуміючи, що є добром і справедливістю. Тому етика у Сократа нерозривно пов’язана з пізнанням.
Моральне знання і доброчесність
Сократ виходив з переконання, що зло є наслідком незнання. Людина чинить неправильно не тому, що свідомо обирає зло, а тому, що не знає, у чому полягає справжнє благо. Звідси випливає теза про тотожність знання і доброчесності.
Це означає, що моральне вдосконалення можливе через пізнання. Філософія, таким чином, набуває чітко вираженого етичного характеру.
Сократівський діалог
Головним методом філософування Сократа був діалог. Він не викладав готових істин і не писав трактатів, а вів бесіди з громадянами, ставлячи запитання і підводячи співрозмовника до усвідомлення суперечностей у власних переконаннях.
Діалог мав на меті не перемогу в суперечці, а спільний пошук істини. Саме тому сократівський метод є формою філософської співпраці, а не риторичного змагання.
Іронія і маєвтика
Сократ часто використовував іронію, вдаючи незнання, щоб стимулювати співрозмовника до пояснення власних позицій. Цей прийом дозволяв виявити поверховість або непослідовність поширених уявлень. Другим важливим елементом його методу є маєвтика — «повивальне мистецтво». Сократ порівнював свою діяльність із допомогою при народженні: філософ не нав’язує істину, а допомагає людині самій її відкрити.
Сократ і софісти
Хоча Сократа часто протиставляють софістам, між ними існує певна спадковість. Він також зосереджувався на людині, мові та моральних питаннях. Проте на відміну від софістів, Сократ вірив у об’єктивність моральної істини. Якщо софісти розглядали істину як відносну і залежну від користі, то Сократ вважав, що добро і справедливість мають раціональну основу і можуть бути пізнані.
Суд і смерть Сократа
Суд над Сократом і його страта стали символічною подією в історії філософії. Його звинуватили в безбожності та розбещенні молоді, але Сократ відмовився зректися своїх переконань.
Прийнявши смерть, він засвідчив, що філософія є не лише словом, а й моральною позицією. Це зробило його взірцем філософа, який жив відповідно до власного вчення.
Сократ заклав основи етичної проблематики, методології діалогу і філософської рефлексії над людиною. Саме з нього починається класична антична філософія, яку згодом розвиватимуть Платон і Арістотель.
Іван Гудзенко
