Смріті — категорія священних писань індуїзму.

У перекладі з санскриту це слово  перекладається  як «запам’ятовування», смріті не є окремою книгою, а виступають в ролі категорії, яка об’єднує ряд священних писань.

Поняттю смріті протиставляють за значенням категорію «шруті», що має відношення до витоків ведійських писань і позначає — «почуте». Смріті є доповненням до канону шруті, яке було зроблено дещо пізніше. Всього розрізнюють кілька варіантів класифікації для писань категорії смріті, таким чином, до неї можна віднести наступні книги.

1. Дхармашастри, інакше — закони, представлені 18-ма книгами, кожне видання має відношення до тієї чи іншої епохи.
2. Ітіхаси (по іншому — історії, казки) представлені об’ємом з 4-х книг. Особливою популярністю користуються епоси під назвою «Махабхарата», а також «Рамаяна».
3. Пурани, які є давніми билинами, представлені у вигляді зборів з 18-ти книг. Зміст цих джерел є доповненням до священних писань, визначальним філософію індуїзму. У них Вішну і Крішну, а також Шива відображають в ролі верховних божественних представників.
4. Веданга представлена ​​з 6-ти видань під назвою — Калп, Шикша, Джйотіша, В’якарана, Нірукта і Чандас.
5. Агама, інакше доктрини, поділяють на 3 основні складові: вайшнавські, шактиські, шиваїтські,

У індусів прийнято розділяти літературу древнього періоду на два основних етапи.

Перший етап це шрути який відносять до «почуті», іншими словами не має відношення до дій людини або божества.

Другий етап називають смріті — «згадуваний». Іншими словами це дії, які можна згадати по відношенню до окремої людини або божества.

Іван Гудзенко