Незважаючи на це, шудри займали не найгірше становище в суспільстві — нижче на щабель розташовувалися недоторканні, що знаходилися поза системою варн. Однак історія Стародавньої Індії знає випадки, коли до влади приходили саме шудри, але це швидше виняток.
Так само, як і у випадку з іншими варнами, статус шудр передавався у спадок. Представники цієї касти не мали доступу до Вед, вони вважалися «раз народженими». З цієї причини шудри вважалися людьми без духовних цінностей та ідеалів. Так само, як і вайш’ї, шудри займалися землеробством, ремеслом, але, на відміну від них, не мали власності, що приносить доходи.
Вважається, що вони не вміють ефективно керувати, приймати самостійні рішення, тому здатні займатися лише найманою працею.
У Законах Ману вказувалося на те, що шудри повинні обслуговувати три вищі варни, виконувати їхні вказівки.
Трохи пізніше, вони розділилися надвоє: вищі і нижчі. Вищі шудри займалися землеробством, нижчі — іншими низькокваліфікованими ремеслами: винокурінням, виробленням шкур. Перехід з нижчих шудр до вищих можливий, наприклад, при зміні роду діяльності, при купівлі земельної ділянки. Крім важкої роботи могли займатися і іншою працею: виконувати дрібні доручення вищих варн, влаштовувати розважальні вистави.
Їм дозволялося багато того, що для інших було заборонено через гріховність, осквернення тіла і духу, не було заборони на певні продукти, наприклад, м’ясо. Крім того, вдові шудри, після смерті чоловіка, дозволялося одружитися вдруге.
Сьогодні шудри — найчисленніша з варн, що займається скотарством, землеробством і важкою працею. Рівень їх доходу залишається настільки низьким, що підняти рівень життя, або виїхати з країни найчастіше неможливо. Але, незважаючи на тяжкості буття, шудри стійко і зі смиренням приймають тяготи, які не скаржачись на свою долю — індуїсти вірять, що якщо прожити хороше і благочестиве життя, то, переродившись, вони займуть місце в вищих варнах.
Іван Гудзенко
