Сьогодні ми поспілкуємося із Шейхом Саїдом Ісмагіловим — муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» в м.Києві про основні правила життя мусульманина, про душу та її вдосконалення, про те чи є спільні риси в світобаченні християн та мусульман та про інші питання, які будуть цікаві нашим читачам.
Шейху Саїде, які категорії для вас є визначальними в ісламі?
Найбільша цінність для мусульман – це віра. І вона навіть важливіша за цінність життя. Закон ісламу нас вчить, що те, що сповідує людина, як дотримується приписів ісламу є головним.
Друга цінність після віри – це життя.
Третя ж, це — справедливість, як одна з найбільших чеснот. У Святому Переданні, Всевишній Аллах каже: «Я заборонив для себе вчиняти несправедливо, так само забороняю і для своїх творінь», тобто для людей.
Також, пророк Мухаммад, засновник ісламу сказав, що потрібно бути твердими у дотриманні справедливості, навіть якщо це суперечитиме власним інтересам.
Також одна з найбільших цінностей — це родинні зв’язки. Про них багато йдеться у Священному Корані. А саме, Коран нас вчить, що наша сім’я настільки важлива, що навіть, якщо родичі вчиняють знущання чи не поважають вас, то все одно потрібно ставитися до них добре, бо це одна з найвищих чеснот ісламу. Найбільша ж повага повинна бути по відношенню до батьків: матері та батька.
В Священному Корані Аллах каже, що якщо ваші батьки не вірують, все одно їх потрібно слухатися. І є лише єдиний випадок, коли можна не підкорятися їм, коли вони наказують відступити від віри, не сповідувати її, вчиняти гріхи.
Відомо, що мова Корану — притчева. Чи можете навести якийсь цікавий приклад ставлення дітей до батьків?
Усім мусульманам добре відома оповідь про мусульманина, який здійснив хадж (прим. паломництво до священної Мекки) і свою стару матір носив на руках, бо вона вже не могла ходити сама. І так він пройшов 5 чи 6 днів. А потім дістався до Пророка і промовив: «О, посланець Аллаха, я виконав хадж. Увесь хадж я носив свою матір на руках, щоб вона також здійснила обряд паломництва. Чи виконав я таким чином свій синівський обов’язок?»
І пророк Мухаммад відповів йому: «Все, що ти для неї зробив не порівняти навіть із однією пологовою переймою». Тобто, ніяка дитина ніколи не зможе, щоб вона не робила, віддячити своїй матері за те, що народила та виховала її.
Також, один з учнів пророка Мухаммада спитав: «Кого я повинен поважати серед людей перш за все після Пророка? І Пророк сказав: «Твою матір». Учень запитав вдруге: «А після неї?» І знову почув у відповідь: «Твою матір». І втретє поставив учень те саме запитання. І знову почув таку ж відповідь. І лише на четвертий раз Пророк Мухаммад відповів: «Твого батька».
Бачимо з цього повчання, що повага до матері є найбільшою подякою для неї. Не ми обираємо батьків, а їх дає на Бог і Він спитає у Судний день, як ми ставилися до своїх рідних.
Який шлях проходить мусульмани, щоб виховати в собі ці риси?
Це довгий шлях духовного вдосконалення, який триває усе життя. Нажаль, представники інших віросповідань дуже поверхнево знають термін «джихад», який перекладається, як боротьба, зусилля. І думають, що це — війна. Але, перш за все — це духовне вдосконалення.
Розповім повчання, яке також добре відоме усім мусульманам. Одного разу пророк Мухаммад зі своїми сподвижниками повернувся до Медіни (прим. місто в районі Хіджаз на заході Саудівської Аравії. Друге священне місто ісламу, і місце поховання пророка Мухаммада) з військового походу і сказав: «Ми повернулися з маленького джихаду і тепер мусимо робити великий».
Всі здивувалися і запитали: «Ми ж були на війні, захищали наші кордони, родини від агресора, нападника, билися, гинули». А Пророк сказав: «Великий джихад – це боротьба зі своїми недоліками. А кожна людина є недосконала, кожен віруючий мусить постійно працювати над собою кожного дня».
Варто додати, що у мусульман є певні періоди, коли потрібно особливо ретельно працювати над собою. Один з них — це священний місяць Рамадан. Це особливий час, коли мусульманин мусить якомога менше займатися буденними справами і якомога більше приділяти увагу Богові, молитві, самовдосконаленню. Під час Рамадану мусульмани дотримуються посту, виконують нічну молитву, читають Коран, дають пожертву і роблять якомога добрих вчинків.
Також під час Рамадану і винагорода за добрі справи більша, але і покарання за гріховні справи під час Священного місяця більше ніж в інший час. І саме місяць Рамадан віруючим даний для того, щоб вони зосередилися на позбавленні себе від гріхів, поганих звичок. І це дійсно працює. Багато мусульман після місяця Рамадану щось у собі змінюють на краще. Це практика, яка продовжується не один день, не тиждень, а протягом місяця. Духовні практики, такі як піст, молитва допомагають людині відкрити особистісні якості для змін.
Ще один посилений період роботи над собою – це перші 10 днів місяця Зуль-хіджа. Це останній місяць мусульманського календаря, коли багато мусульмани здійснюють хадж – паломництво до Священної Мекки.
Без сумніву, працювати над собою завжди потрібно, але в ці два вищезгадані періоди духовна праця більш концентрована. І також кожна п’яниця, бо для мусульман – це богослужбовий день.
Які ще основні цілі в житті мусульманина окрім боротьби зі своїми недоліками?
Цілей таких багато. Перш за все, прожити своє життя так, щоб Бог був нами задоволений. У цьому випадку Він пробачить нам наші провини, дасть винагороду, тобто ми зможемо потрапити до Раю. Але досягти цього дуже непросто, тому що повинен бути цілий комплекс дій в житті, спрямованих на духове очищення. Тобто, духовна, моральна відповідність ісламу. Пророк Мухаммад в одній із проповідей сказав, що Він був посланий як Пророк саме задля того, щоб довести мораль до досконалості. Тобто, якщо людина молиться, виконує якісь обряди, але вона аморальна, вчиняє так, як не може вчиняти віруючий, то дуже мало користі від її релігійних ритуалів, тому що всі ці обряди спрямовані на те, щоб людина сама вдосконалювалася і дякувала за це Богові. Ці обряди ні в якому разі не повинні ставати механічними діями за якими нема духовного наповнення.
Під час Рамадану, якщо людина вчиняє аморально відповідно до норм ісламу, то вона майже безцільно дотримується посту. З приводу цього, пророк Мухаммад сказав: «Як багато віруючих у яких від посту не має нічого окрім голоду, і від молитви не має нічого, окрім того, що вони втомлюються».
А що таке душа для мусульман?
Всі душі, тобто духовні безсмертні субстанції, створив Всевишній Господь задовго до того як була створена перша людина. Всевишній Аллах спитав у всіх душ: «Чи вірите ви в мене?» І всі душі відповіли: «Так, ми віримо». Після цього Всевишній сказав: «Я випробую душу у людському тілі. Кожна буде проживати якийсь термін на Землі. І стане зрозумілим чи дійсно ви вірите, чи проявите вдячність мені за дане вам життя».
А як душа потрапляє в тіло, згідно вірувань ісламу?
Під час вагітності на 120-ий день приходить ангел, що приносить душу людини у зародок, що розвивається у матері. З цього дня вважається, що це жива повноцінна людина. Тому в мусульман заборонений аборт і він прирівнюється до вбивства.
Єдиний випадок коли це допускається, коли народження дитини призведе до смерті матері. Тоді можна зробити і мати надію, що інша наступна вагітність буде вдалою.
Після 120-ого дня душа постійно перебуває з людиною, аж до моменту смерті, коли приходить її ангел смерті та забирає душу людини з вмираючого тіла. Після цього душа буде знаходитися поруч з тілом, що вже буде тліти у могилі, до Судного дня, поки Всевишній Господь не дасть наказ, щоб душі вийшли з могил, отримали нові тіла та на Божому суді відповідали за своє життя, що прожили. Потім ця нова людина з душею та новим тілом піде до Раю, або до Пекла.
Зараз у медійному просторі, соціальних мережах багато людей намагається створити візуальну картинку свого успішного, багатого життя. І відповідно, ті, хто це бачить починає думати, що матеріальний достаток, розкіш і є показниками правильного життя. Яка ваша про це думка?
Я не поділяю протестантський погляд на те, що якщо людина багата у цьому житті значить, що вона підготовлена до Раю. У мусульман велика кількість справжніх праведників, що чинили справді по добру, по справедливості, по вірі були небагатими. У Корані повторюється біблійна істина, що скоріше верблюд пройде через вушко голки, ніж багатий потрапить до Раю. Це сказано через те, що багаті люди нажаль не завжди ведуть правильний спосіб життя. Вони можуть бути жадібними, використовувати це майно не на добро.
Варто додати, що з точки зору ісламу володіти майном не є погано, але правильно ним розпоряджатися – це важко. У мусульман є обов’язок – закят. Кожній забезпеченій людині потрібно раз на рік віддати зі свого майна пожертву малозабезпеченим одновірцям. Коли людина стає багатою, часто духовно псується: починає багато часу приділяти розкоші, вільному життю і гірше дотримується духовних чеснот, духовних приписів. Це випробування, і щоб гідно його витримати, потрібно постійно духовно над собою працювати.
А що для вас особисто успіх?
Для мене це духовний успіх, як і для всіх мусульман. Коли людина живе повноцінним духовним життям, вона відчуває себе щасливою. Тобто є віруючою, чинить по доброму та по справедливості, поклоняється Всевишньому. Якщо є щастя в житті віруючого – це і є успіх.
Також важливо мати дружину та дітей. Це один із наказів Всевишнього Господа, адже Він дав людям землю, щоб вони жили, продовжували рід, виховували спадкоємців. Пророк Мухаммад казав, щоб добра віруюча дружина для чоловіка закриває половину його віри. Тобто йому буде легше й краще провадити своє життя. Так само й по відношенню до чоловіків. Якщо жінка має доброго віруючого чоловіка – це великий успіх. Адже, у них є духовна близькість і одружилися не тому, що просто симпатизують один одному, а тому, що в них є однакові духовні орієнтири, релігійне сповідання.
Що побажаєте нашим читачам на завершення нашої зустрічі?
Взаєморозуміння та миру, передусім. Іслам, насправді, дуже схожий на християнство у віроповчальних моментах. Наприклад, якщо взяти 10 заповідей, яких повинна дотримуватися віруюча людина — вони ідентичні. Єдиний виняток: «Шануй суботу», що було сказано для юдеїв, для християн це неділя, у мусульман — п’ятниця.
У нас з християнами однакові моральні цінності, однаково ми очікуємо настання Судного дня, щоб люди відповідали за прожите своє життя. Справжні мусульмани добре та з повагою ставляться до християн, визнають, що Біблія та Євангеліє були священнописаннями, посланими від Бога. Мусульмани визнають Діву Марію, як праведницю, що народила за Божим наказом Ісуса, якого мусульмани вважають Пророком. Вважаю, що між мусульманами та українцями щонайменше в Україні мусить бути дружба, мир, повна взаємоповага.
Дякую за цікаву розмову)
Спілкувалася Ірина Скоробогата
