Домінуючий  напрямок 20-го століття – аналітична філософія. Дане вчення орієнтоване на зв’язок лінгвістичного з логічним аналізом, основна мета – вирішення актуальних проблем суспільства в призмі філософських поглядів, здійснюється посередництвом  точних, суворих логічних ідеалів. Об’єднує в собі кілька філософських напрямків. Для філософів, які є прихильниками аналітичного напряму важливий не тільки результат, але і методи, способи, аргументи, за допомогою яких буде отримано логічний фінал.

Стиль філософського мислення – це трактування аналітичної філософії в широкому сенсі.

Мова – для аналітиків, це не спосіб дослідження і формування ідей, а окремий, самостійно існуючий об’єкт.

Вчення поділяють на два напрямки:

 логічного аналізу – тут об’єктом виступає математично-логічний апарат, який спирається на обчислення і логічні висновки, посередникам  числової мови (аксіоматизації, формалізації).

 лінгвістичного аналізу – відкидає логічну теорію, спосіб вираження природної мови – вважає основним методом дослідження.

Першовідкривачі даного напрямку філософії: Г. Фреге, Дж. Е. Мур, Б. Рассел. Праці Фреге послужили основою в області знання формальних систем, семантики, ввів основні поняття математики у взаємозв’язку з логікою.

Б. Рассел і Дж. Е. Мур  – радикально виступали проти абсолютного ідеалізму. Критика полягала в тому, що класична система філософських вчень не давала правильного пояснення, тому що для знаходження істини важлива ясна  «аналітична мова». Рассел і Мур визначили термін «логічний аналіз», як процедуру, спрямовану на уточнення і вивчення понять. Обидва філософа дотримувалися духу реалізму і визнавали незалежність навколишнього світу від факторів, що впливають на нього. Дж. Е. Мур – розробив перефразування висловлювань, за допомогою синонімів, надавши їм ясність. У своїх працях він засуджує тезу «філософії для філософів». Головна і об’єктивна умова для пояснення сутності понять, на його думку, – розум. До теоретиків логічного позитивізму відносять: Г.Рейхенбах, Р.Карнапа, К.Гемпель і інші. Вони розглядали, аналіз, як необхідний засіб для вирішення завдань, здатне обгрунтувати і синтезувати наукові знання.

Праці філософів аналітиків, багато в чому, визначили хід історії.

Іван Гудзенко