Сенсуалізм

Сенсуалізм – філософська сфера чуттєвого  досвіду людини. Інакше кажучи так називають напрям у теорії пізнання, завдяки якій  відчуття і сприйняття   є основною формою достовірного  пізнання людини. Сенсуалізм виступає  прямою протилежністю раціоналізму. Основний принцип сенсуалізму звучить таким чином: не має нічого в розумі, чого б не було у відчутті.

Засновником цього напрямку  вважається  англійський  філософ Томас Гоббс; представниками  цієї течії стали Локк, Берклі, Юм, а пізніше Кондільяк, Ламетрі, Гельвецій, Дідро і Гольбах, у ХІХ столітті – Фейєрбах, а в ХХ – Авенаріус і Мах.

Вперше цей термін було введено  Кузеном, якій у своєму творі «Головна історія філософії» протиставляє його індивідуалізму, позначаючи таким чином напрямок, який слід вже називати матеріалізмом.

Сьогодні ж прийнято  називати  напрямок у вирішенні гносеологічних питань, що є протилежними раціоналізму. Розум  все отримує від відчуттів, а відчуття є результатом досвіду, тобто зовнішній світ у такому випадку стає критерієм і джерелом людського пізнання.

Богдан Стрикалюк