Іслам, Історія релігій        07 Грудня 2017        13         Прокоментуй!

Що таке мусульманський шаріат

Шаріат, що в перекладі з арабської мови означає: «вірний шлях до мети», у розумінні ісламського світу означає – шлях Божий. Це норми та принципи, які насамперед закріплені у Сунні та Корані пророка Мухамеда, за якими повинен жити вірний мусульманин.

Ці норми шаріату регулюють усі сфери життя мусульманина. У різних мусульманських країнах вони у різній мірі вписані в закони або конституцію цієї держави.

Що таке мусульманський шаріат

За мусульманським тлумаченням у світі є дві категорії особистостей. Перші навмисно витрачають свої життєві сили на заподіяння шкоди собі та іншим, або нехтують свій творчий потенціал на деструктивні справи. Інша категорія постійно обмежує свої дії і прагнення.

Перших класифікують як злих людей, що носять небезпечний характер для суспільства і для їх стримання потрібен суворий закон. Другі вважаються нерозумними, такими що не знають куди вкласти власні зусилля. І щоб направити їх життя у правильне русло потрібні універсальні правила. Закони шаріату і покликані задовільнити ці дві потреби.

Цей комплекс норм, законів і поведінки вважається волею творця, та повинен привести віруючого до раю. Шаріат включає в себе чотири типу забов’язаннь.

  • Обов’язки перед творцем – Аллахом.
  • Перед самим собою.
  • Відношення до інших рабів Аллаха.
  • Відношення до інших живих створінь.

Перший вид обов’язків потребує від віруючого безсумнівного визнання, що Аллах – єдиний Бог і творець всього існуючого. Вірити що Мухамед єдиний праведний посланець Аллаха. Сумлінно виконувати закони Карану та Сунни, та молитися Аллаху.

Перед самим собою вірний мусульманин забов’язан не вживати алкоголю, наркотиків та різних речовин що забруднюють розум та тіло. Не їсти м’яса брудних тварин, таких як свиней. Не сидіти без роботи, проявляти активність для втамування життєвих потреб. Не застосовувати силу, або інші нечесні засоби для отримання благ. Носити закритий одяг. Обов’язково одружуватися для втамування плотських потреб.

У відношенні до інших мусульман забороняється робити їм всяку шкоду, що порушує їхній шлях вірного мусульманина. Забороняється грабіжництво, вбивство, усякі несправедливі угоди, азартні ігри. Стосунки повинні базуватися на відкритості та взаємній вигоді.

Згідно ісламу – людина має повну перевагу над іншими живими створіннями, та може як завгодно їх використовувати. Забороняється безпричинне знущання над живими істотами та їх вбивство не для їжі. Не вітається також тримання птахів у клітках.

На протязі історії закони шаріату, що були закладені пророком Мухамедом  модифікувалися та доповнювалися. Оскільки деякі норми та явища прямо не описувалися в Корані, то вирішення цих питань було покладено на іджму (колективне рішення) громади. Оскільки за ісламськими нормами іджма – найвищий правовий арбітр після Аллаха. Також тут можна зіслатися на пророка Мухамеда, який стверджував що громада одноголосно ніколи не прийме невірного рішення. Згодом громадська іджма перетворилася на правові школи ісламу. Ці школи, які у різних країнах розвивалися своїм шляхом і зумовили деякі відмінності від канонічної релігії.

В ісламі існують правила етикету стосовно одягу. Це називається – адаб. Одяг обов’язково має бути чистим і мати охайний вигляд. Одяг має виконувати покладні на нього функції. Зони тіла що обов’язково мусять бути прикриті називають авратом. За правилами шаріату чоловічий одяг має прикривати зону від пупка до колін. Авратом для жінок є зона всього тіла, крім овалу обличчя та долонь. За Кораном дозволяється будь-який одяг що вдовольняє цим правилам, але за деякими винятками. Перед тим як одягати свій одяг, за правилами адабу треба прочитати молитву Аллаху.

Хіджаб, що з арабської означає – завіса, прикриває усі частини тіла крім обличчя та долоней. Він повністю вдовольняє вимогам Корану стосовно прикриття жіночого аврату. У більшості ісламських країн носіння хіджабу є законом, за невиконання якого передбачене суворе покарання. Також у деяких країнах є вимоги щодо кольору хіджабу. Наприклад, у Саудівській Аравії дозволені тільки хіджаби чорного кольору. Чоловіки цей вид одягу не носять. Кораном заборонено носіння одягу, схожого на одяг протилежної статі. Порушники цього правила будуть прокляті і горітимуть у пеклі (Сан Абу Дауд:4098).

Чоловічий одяг мусульман під час релігійних обрядів складається з ріди та ізару.

Ізар прикриває частину тіла від поясу до колін. Ріда – хустина що кріпиться за праве плече, так що воно залишається відкритим. У повсякденні, жорстких правил для чоловіків не існує. Але довгі білі сорочки вважаються ознакою вірності мусульманина традиціям. Також чоловікам заборонені речі з шовку, або з золотими прикрасами. Такі речі дозволяються тільки жінкам.

Коран застерігає від носіння одягу що сягає підлоги. Або яскравих речей, що привертають до себе увагу. Такі речі вважаються предметом гордощів для людини що їх одягла. Цих людей, за словами пророка, Аллах вдягне в брання приниження, коли настане судний день.

Дресс-код мусульманина забороняє носити одяг що вказує на марнотрацтво коштів. Одяг має співвідношуватися з достатком людини. Для бідної людини носіння дорогого одягу вважається порушенням правил Корану. Людині з великим статком дозволяються дорогі речі. Також, на одязі суворо заборонені зображення людей, тварин і розпутних написів. Не дозволяються речі схожі на релігійний одяг людей іншого віросповідання, та будь-які символи на одязі, що можуть викликати сумніви щодо приналежності до ісламської віри. Щодо хіджабу то в ісламі як чоловіки так і жінки повинні його носити, тільки хіджаб це не тільки одяг, це і справи, та вчинки.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook