Сарвастівада  –  філософська школа буддизму, яка виникла  на півночі Індії, що має подвійну назву (Вайбхашики). До головної особливості Сарвастівади відносять відсутність послідовників, але, незважаючи на це, вчення школи донині широко використовуються в буддизмі.

Свого часу філософська школа активно використовувала трактат  Магавібгаша , написаний мислителем на ім’я Паршва. Також до однієї з головних книг Сарвастивади відносять «енциклопедію Абхідхарма», яка була написана знаменитим буддистом  Васабандху.

Навчання Сарвастівади ґрунтувалися на реальності драхми, в будь-якому її прояві. Також, послідовники школи визнавали існування реального світу, не враховуючи його сприйняття свідомістю. Як свідчить філософське вчення, концентрація свідомості, проведення медитації, сприяє позбавлення від негативу і активно допомагає саморозвитку.

Навчання філософської школи, широко використовувалися в буддійських школах Китаю, Японії, а також Середньої Азії. Сарвастівада внесла неоціненний вклад у розвиток буддизму, вдосконалення драхми, а також справила стимуляцію історії махаяни.

Іван Гудзенко