Саї Баба – відомий індійський духовний діяч і гуру. Його шанують як індуїсти, так і мусульмани. Він народився в сорокових роках ХІХ століття. Про юні роки  Саї Баби в  історії нічого не відомо, також невідомо і його справжнє ім’я. «Саї» з перської мови перекладається як «святий», а «баба» означає «батько». Сам він ніколи не розповідав своїм послідовникам про місце свого народження та сім’ю.

Баба постійно молився і медитував, не помічав холоду і голоду, не боявся злих людей. Часто його били діти, кидали в нього камінням і били палицями. Жінки остерігалися проходити повз, боячись його дивного вигляду і незрозумілих речей. Але чим старше був Саї Баба, тим більше їм цікавилися інші гуру. Вони приходили до нього і довго розмовляли. Довгі роки він жив на вулиці, але потім переселився в мечеть. Сюди часто приходили відвідувачі, просили поради.

Популярність швидко поширювалася, незабаром про нього дізналася  вся Індія. Він шанував  індуїстські традиції, а також відмінно знав Коран. Багато йшли до нього за чудесами, вірили, що він зцілює від невиліковних хвороб, може увійти в стан просвітлення за своїм бажанням.

Його вчення було засноване на любові, він стверджував, що любов – основа всього. Він вважав Бога єдиною вищою істотою, не поділяв релігій. Саї Баба допомагав нужденним і бідним, давав їм їжу і гроші. У нього не було кола учнів, він не залишив книг і записів. Були тільки послідовники, які регулярно приходили слухати його бесіди. Саї Баба помер в 1918 році. Згодом, на цьому місці його послідовниками був побудований храм, до якого вони здійснюють паломництва до сих пір. Сам Саї Баба говорив, що його могила буде «благословляти», відповідати на прохання всіх тих, хто просить.

У багатьох містах Індії побудовані храми в його честь, а також скульптури і портрети. Багато його шанувальників стали відомими постатями, поширюючи його вчення по всій Індії  та за кордон. До теперішнього часу навіть в країнах Заходу у Саї Баби з Ширді є  багато послідовників. Саї Баба багатьма вважається  аватаром самого Бога. Про його життя знімають фільми, засновані на історичних щоденниках.

Іван Гудзенко