Цеві, народився в 1626 році в Ізмірі та став відомим серед місцевих єврейських колективів завдяки своїй харизмі, кабалістичним знанням і часом нестійкій та образливій манері поведінки. Його емоційні стани здавалися екстатичними, іноді він навіть проголошував себе месією, але пізніше падав у похмурі та сумні настрої, шкодуючи за свої дії. В результаті його виключили з місцевої єврейської спільноти через його поведінку.
У 1663 році Цеві вирушив в далеку подорож до святих земель Ізраїлю, де він був прийнятий прихильниками та визнаний обіцяним месією молодим та обдарованим мислителем Натаном із Гази. Перед цим Цеві вже був підготовлений до такого статусу за допомогою луріанського містицизму, що зміцнило його авторитет серед єврейської громади. Цей ентузіазм новоствореного об’єкта їхніх надій був безмежним, і багато хто присягнув йому на вірність, вірячи в його месіанську місію. Але з часом, коли надії й очікування досягли піку, доля Цеві зазнала раптової зміни. Він був заарештований і ув’язнений османською владою, яка поставила перед ним жорсткий вибір: або смерть, або перехід в іслам. Він обрав останнє, зруйнувавши тим самим віру в нього його послідовників. Хоча це відступництво спричинило шок та розчарування серед більшості єврейського світу, існували невеликі групи прихильників, які продовжували підтримувати його, шукаючи нові способи тлумачення його дій. Натан із Гази залишився відданим ідеї та розвинув теологію, відповідно до якої месіанська душа, тобто Саббатай Цеві, мала спуститися до найнижчого рівня луріанського кліпоту. Це мав бути перший крок у відновленні останніх божественних «іскор» та початку тіккуна, або виправлення, що пояснювало відступництво Цеві. Ця доктрина отримала назву «заповідь, яка приходить через її порушення», або, як виразився провідний вчений каббали «викуплення через гріх».
Деякі послідовники Саббатай Цеві, відомі як суботники, пішли за ним, прийнявши іслам, але таємно залишаючи його вчення. Одна з таких сект, відома як Донме, існує й донині, зберігаючи свою унікальну спадщину та традиції.
Іван Гудзенко